Як Караванська-модельєр стала письменницею
БараБука. Фото Євгена Кравса
Одна з найсенсаційніших новин 2015-го у сфері дитячої літератури в Україні – відома модельєрка Оксана Караванська «приміряла» амплуа письменниці. Її «Стильна книжка для панянки» поцілила в яблучко читацьких очікувань і відразу полюбилася дівчаткам. З БараБукою пані Оксана поділилася подальшими письменницькими планами й міркуваннями про читання.
– Як виникла ідея написати книжку про моду для підлітків?
Ідея виникла абсолютно випадково. У мене самої росте донька, тож якось я спробувала зрозуміти, як же сьогодні одягаються дівчатка. Спостерігала і за своєю Марічкою, і за її товаришками. Й дійшла до висновку, що їм це доволі складно дається. Головне джерело ідей про те, як одягатися, дівчатка черпають із мультиків. І ще добре, коли звертають увагу на принцес чи фей, а коли на усіляких монстриків… Тому я вирішила написати для дівчаток порадник зі стилю та моди. І зовсім випадково моє внутрішнє бажання через якийсь час збіглося з пропозицією від «Видавництва Старого Лева».
– Чи задоволені результатом? Чи буде продовження?
Особисто мені книжка подобається. Але для того, щоб бути задоволеною результатом цілковито, мені треба зрозуміти, скільки дітей читатимуть «Стильну книжку». Знаю, що видавництво відправило у друк новий наклад, уже другий чи третій. Та книжка живе ще дуже мало часу. Поки що чую від дітей схвальні відгуки. Їм цікаво читати мій порадник, розглядати малюнки, вони обговорюють «Стильну книжку для панянки» між собою… А чи буде продовження? Відповім так: далі буде…
– Чи впливає освіта/начитаність на моду й стиль? Як саме?
Звісно, впливає! Більше того, цей момент я описую у «Стильній книжці»: дитину потрібно розвивати різнобічно, а освіта й культура – одні з основних складових особистості. Якщо дитину змалечку привчати до красивого – водити в музеї, галереї, театри, стежити за тим, яку літературу вона читає – її світогляд поступово збагачуватиметься. А що багатшим буде світогляд – то краще людина орієнтуватиметься й у світі моди, то кращий матиме смак і відчуття красивого, то розкутішою буде.
– Якби Ви давали поради дівчаткам-підліткам, які хочуть стати модельєрками, що б Ви порадили насамперед?
Для того, щоб стати модельєркою, треба пройти довгий шлях – від А до Я. І тільки літера «Я» означатиме, що ви як дизайнер, як автор колекцій виходите на подіум після показу, і вам усі плескають у долоні й дарують квіти. Але до літери «Я» є ціла абетка, кожна буква в якій пов’язана з великою працею.
– Іще трохи про читання, оскільки портал цьому присвячений. Чому важливо читати?
Якщо людина багато читає, у неї підсвідомо формується гарна, багата мова, з’являється великий запас слів та мовних зворотів. Слухати таку людину – насолода! Особисто я почала читати десь у п’ять років. Моя мама зрозуміла це, коли я взяла до рук велику старовинну книгу з красивими ілюстраціями, які любила подовгу розглядати, і вигукнула: «Дикі лебеді!». Це був Андерсен, видання 1935 року. Відтоді я читаю безперестанку. До двадцяти років перечитала всіх класиків, твори яких було на той час видано в перекладі. А закінчивши англійську спецшколу, багато читала в оригіналі.
З книжок за короткий термін можна познайомитися з неймовірними людьми, складними характерами, фантастичними історіями… Досвід, набутий людством впродовж багатьох століть, можна набути за лічені дні, а то й години, прочитавши «правильну» книжку.
– Ви не раз говорили про важливість художньої літератури у своєму житті? Чи вдалося «прищепити любов» до книжки синові та дочці?
Це важкий процес… Безперечно, книжка пограє різноманітним ґаджетам. Але маленькими «діставучими» кроками я як мама і в цьому досягаю свого. Щодо сина, якому двадцять років, то, не один рік підсовуючи йому цікаві книжки, нарешті, починаю чути, як, сідаючи в потяги «Львів-Київ» чи «Київ-Львів», він каже: «Мамо, а дай мені щось цікаве почитати». І це прорив! А 9-річну дочку привчаю до читання найрізноманітнішими способами, зокрема сама читаю їй уголос.
– Як Ви вважаєте, чи потрібно читати своїм дітям? Навіщо, адже є стільки «розважалок», які вимагають від батьків меншої участі?
Тут немає альтернативи: або батьки хочуть брати участь у розвитку своєї дитини, або – ні. Я належу до батьків, які хочуть. І тому, коли бачу, що єдиний спосіб зацікавити дитину, чим закінчиться книжка, – взяти книжку до рук самій і почати читати вголос, – я це роблю. І неважливо, скільки мого часу на це йде. Це треба робити, і крапка. Це важливіше, ніж приготувати для дитини їжу чи посидіти з нею, коли вона робить уроки. Читання – це питання загального розвитку дитини.
– Як гадаєте, українській дитячій книжці наразі чогось бракує? Якщо звузити тему: що Ви думаєте про дизайн сучасних дитячих книжок в Україні? Як його можна поліпшити? Чиї роботи Вам імпонують?
На книжковому ринку України зараз так багато хороших якісних книжок, особливо дитячих! Взагалі, саме дитячі книжки дають фору всім іншим – дорослим, довідковим, науковим і т. д. Українськими дитячими книжками, зокрема ілюстраціями в них, захоплюються у всьому світі. І дизайн у виданнях від топових видавництв – бездоганний.
Дякуємо за допомогу в організації інтерв’ю пані Галині Гузьо.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно