Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Як «Аґрафка» вчила малювати звуки у Вінниці
У вінницькій Книгарні «Є» творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів) презентувала свою книжку-картинку «Голосно, тихо, пошепки». Романа та Андрій розповіли про те, як вони візуалізували звуки та що можна почерпнути, занурившись у світ їхньої книги. А ще провели майстер-клас для юних гостей зустрічі, під час якого кожна дитина по-своєму зображала мелодійну музику і надавала звукам художнього звучання. Модерував зустріч Сашко Вешелені. 
 
«Ця книга – частина диптиху, наступна буде про зір і бачення, - одразу розповіла Романа Романишин. – Дуже цікаво досліджувати ті відчуття, за допомогою яких ми пізнаємо цей світ. Скажімо, на слух ми можемо визначити зі всіх людей, яких чуємо, хто є нашою мамою чи нашим татом. Аудіовізуальне сприйняття світу – важливий ключ до пізнання середовища. Тож вирішили присвятити цьому окремі книги».
 
 
 
«Багато відомих художників займалися візуальним зображенням звуку, зокрема, Василь Кандинський, який підходив до цього з геометричної площини, - каже Андрій Лесів. – Коли він слухав музику, йому уявлялися певні кольори і плями». Окрім цього, автори надихалися й іншими цікавими взаємодіями звуку й кольору. Вони розповіли про експеримент, коли спеціально для співаків нотні партитури перевели у кольорові гами, і відповідно до них артисти виконували свої партії, інтуїтивно надаючи кольору звукового забарвлення.
 
«Голосно, тихо, пошепки» поділена на дві частини – голосну й тиху. Усе починається миттю Великого вибуху, коли спочатку було тихо, а потім стало голосно (є навіть посилання, де можна послухати звук вибуху). На читача чекає зображення будови людського вуха, різні види людських голосів, інформація про найтихіший та найгучніший звук у світі, цікавинки про те, як чують тварини, абетка жестів (дактиль). Є градація звуків, які нас оточують, на порівняльній шкалі. Наприклад, сили звуку рок-концерту і дитячого плачу мало чим відрізняються. Читач дізнається і про те, як еволюціонувала можливість записувати та відтворювати звук, а також про професії, пов’язані зі звуком та голосом – від співака до інженера-акустика чи дизайнера звуку. А наприкінці порине у тишу – таку, що можна буде почути, як повзе равлик, шелестить папір чи б’ється серце.
 
 
Разом з «Аґрафкою» вінницька Книгарня «Є» перетворилася на епіцентр скупчення найрізноманітніших звуків. Дітки слухали і відгадували звуки тварин чи транспорту, гамір вулиці, звуки природи і звуки нашого тіла, пробували ідентифікувати звуки різних мов. А після цього усі гуртом слухали джазові треки і музику Йозефа Гайдна та малювали їх на папері.
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage