Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Володимир Бєглов: «Ми - «лайко залежні» і кожен «лайк» – легітимізація себе»
Фото - Ірина Середа
 
У Львові в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша презентація поетичної збірки радіоведучого, журналіста, громадського активіста Володимира Бєглова. Назва збірки - «Faithbook» - задала тему розмови. Разом з модераторкою зустрічі поетесою Юлією Мусаковською говорили про віру в людину і людство загалом, в можливість творити добро заради того, щоб його творити.
 
«Сьогодні рівно рік і 24 дні з часу, як я надіслав Мар’яні Савці рукопис, - зауважив Володимир Бєглов. -  Весь цей час я шукав художника, який би проілюстрував книгу. Хотілося, щоби людина прочитала збірку, вистраждала її разом зі мною та вихлюпнула емоції на папір. Аж якось друзі попросили мене проголосувати на ФБ за роботу молодого художника. Я глянув на цю дуже деталізовану картину (вона називалася «Місто») і надіслав її автору -  Юрі Гуді – свій рукопис.  Юра, мабуть, перший художник, який прочитав і відчув ці вірші. Зізнаюся, я дуже хвилювався перед переглядом ескізів. Вони мені дуже сподобалися, і отак на обкладинці збірки «Faithbook» з’явився єдиноріг».
 
 
«Вихід збірки -  знакова подія для кожного поета, порівнювана,  мабуть,  лише з народженням дитини, - розповіла Юлія Мусаковська. - Володимира Бєглова усі ми знаємо передовсім як того, хто несе внутрішнє світло, сповідує людяність. І те, що його внутрішнє світло вилилось у формі книги поезії - не може не тішити. Сама назва збірки дуже багатовимірна, бо й під обкладинкою поєднується наш «цифровий світ» - пришвидшений, в багатократ перевантажений інформацією - і вічні людські питання, які залишаються незмінними не залежно від зміни епох».
 
«Фейсбук, на мою думку, це не віртуальна реальність, треба визнати – ми у ній живемо і не уявляємо без неї свого життя, - говорить автор. -  Але сама назва збірки – це певною мірою загравання з публікою, бо «faith» перекладається як віра, тому це також і «книга віри». Усе це правда, що ми живемо в цифровому світі, рухаємось на шаленій швидкості, і, я переконаний, що навіть старіємо швидше. Зиґмунт Бауман як філософ залишив нам теорію про плинні часи (античні часи – циклічні, християнські – лінійні, а зараз - liquid modernity). Ми живемо серед невизначеності, не можемо ні на що опертись і страшенно «лайко залежні», бо кожен «лайк» – легітимізація себе. Кожним «лайком» підтверджуємо, що існуємо у цьому ідіотському світі, де мусимо бути кимось з ранку і до вечора».
 
 
За словами Володимира, більшість цих текстів написані за останні 2-3 роки. Сама ж збірка починається з вірша «Молитва іншого». «У кожного з нас має бути свій ґрунт, на який можна опертись, і свій тил, що тебе захищає. В Україні, треба визнати, мало-кому з цим пощастило… За моїми спостереженнями, мало-хто з нас має на що опертись. Тож ми вдаємося у пошуки і рано чи пізно доходимо-таки до питання віри. (Інша річ, що традиційні формати віри вже не спрацьовують, не спрацьовує «ритуальне християнство», коли усі з хрестиками і біля капличок, а всередині – порожньо). Мені цікаве поетичне осмислення цих пошуків: яким є Бог сьогодні, як з ним спілкуватися і чи потрібні для цього посередники?».
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage