"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Віра Агеєва: «Гібридна війна за українську культуру не припинялась ніколи»
У львівській Книгарні «Є» відбулася презентація книжки про одного з найвидатніших поетів ХХ століття – «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета». Авторка книги, літературознавиця, докторка філологічних наук Віра Агеєва розповіла про незнаного досі Миколу Бажана, про його тихий, проте важливий культурний супротив, про ниці та високі вчинки, про способи виживання обдарованого поета в радянську добу. Модерувала зустріч літературознавиця Олена Галета.
 
Він – той, хто творив український футуризм. Він – той, ким опікувався Лесь Курбас і перед ким у буквальному розумінні схилив коліно Микола Хвильовий. А ще він – один з кращих співців радянської Сталініани, що на старості літ повернув своїх муз і вершив високу поезію. Дуже суперечливою – водночас злою і щедрою – була доля до Миколи Платоновича Бажана. «Якщо Бог подарував тобі талант – у політику точно йти не варто. Рильський зумів дотриматися цього правила, Бажан же пішов в саму пащу. Це дало йому певні блага: розкішну квартиру, авто з персональним водієм, високий рівень життя... Але чим він поплатився? Найстрашнішим для поета – неможливістю творити впродовж 27 років! З 1930 по 1957 роки Бажана як поета не було. Виходили, звісно, одне за одним оці римовані барабанні рядки Сталініани... А великі твори Миколи Платоновича "лежали у шухляді"», – розповіла Віра Агеєва.  
 
 
Звісно, не лише з музами довелося розпрощатися колишньому футуристу Ніку Бажану, а пізніше творцю геніальної історичної поеми «Сліпці», на посаді заступника голови Ради міністрів УРСР. Йому довелося зректися друзів, зокрема «на совісті» Бажана бичування Юрія Яновського (від цькування Юрій Іванович так і не оговтався). Проте за 27 років роботи на радянський режим, Бажан все ж зумів багато використати на користь української культури та ідентичності. «Бажан як хлопчик з хорошої родини, як поет-інтелектуал і навіть як радянський політик все ж вів свою культурну боротьбу, – зауважила Віра Павлівна. – У 43-му році вони з Довженком пишуть лист до Сталіна з переліком несправедливо репресованих. У такий спосіб вони намагалися визволити українських інтелектуалів, зокрема Леся Курбаса, Миколу Куліша. І ув'язнених таки почали шукати у таборах, проте живим знайшли і врятували лиш Губенка (Остапа Вишню – ред.)».
 
 
Бажану належав проект Ордена Богдана Хмельницького, ідея та реалізація першої в світі Енциклопедії кібернетики, що вийшла саме українською мовою, і, звісно, титанічна праця – Українська радянська енциклопедія.
 
 
Бажан 8 років не дожив до синьо-жовтих прапорів, проте на старість років отримав неймовірний дар (якого не удостоївся, до прикладу, Тичина) – він зміг повернути своїх муз, створити поетичний цикл «Уманські спогади», де поемою «Дебора» зачепив єврейське питання в часи Другої світової війни, й написати поему «Політ крізь бурю», в якій прототипом героїні стала дочка Еллана-Блакитного.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage