0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Вімельбухи завойовують книжковий ринок
Анастасія Єфремова, Читомо
 
Що ви знаєте про вімельбухи? Як багато можете згадати назв? І як щодо власне українських книжок-для-роздивляння? Вімельбухи вже понад сорок років впевнено крокують західноєвропейським книжковим ринком, «захоплюють» книжкові полиці «просунутих» батьків і навіть стають помічними в роботі психологів та логопедів. Що ж так приваблює у книжках без тексту, які вже стали світовим видавничим трендом, та чи настільки вони прості й несерйозні, якими здаються на перший погляд?
 
Від Босха і Брейгеля-старшого до Сюзанни Бернер
 
Вімельбухами називають дитячі розвивальні книжки-картинки з мінімумом тексту (чи взагалі без нього) та яскравими, деталізованими, максимально насиченими візуальною інформацією ілюстраціями. Не новина, що вімельбухи прийшли до нас від німців. Дієслово «wimmeln» у перекладі з німецької означає «роїтися, копошитися, товпитися». Від цього ще одна їхня назва – «книжки, що миготять».
 
Однак навряд чи багато хто здогадувався, що родоначальників вімельбуха варто шукати ще в епоху Ренесансу. Прабатьками книжок-для-роздивляння вважають нідерландських малярів Пітера Брейгеля-старшого та Ієронімуса Босха. Пригадуєте їхні полотна, що відомі своїм розмаїттям деталей? Чим вам не архаїчні вімельбухи!
 
Перші книжки-для-роздивляння почали з’являтися наприкінці 1960-х років, хоча й не ідентифікувалися тоді як такі. Послідовником Брейгеля-старшого й Босха, і «батьком вімельбуха» вважають німецького художника Алі Мітґуча (нім. Ali Mitgutsch, 1935), одного з найвідоміших німецьких дитячих письменників, автора понад 72 книжок, перекладених близько 20 мовами и проданих накладом більше ніж у 8 млн.
 
1968 року, використовуючи вже забуті прийоми й техніки німецьких граверів XVI–XVII століть, Алі Мітґуч намалював свою першу книжку-картинку – «Усе навколо в моєму місті» (нім. Rundherum in meiner Stadt). Саме це видання, що було розпродане у світі понад мільйонним накладом, вважається першим вімельбухом (нім. Wimmelbilderbücher або англ. teeming-picture-books). А вже наступного року за цю книжку автор отримав Німецьку молодіжну літературну премію.
 
Перші книжки Алі Мітґуча являли собою великоформатні зображення, де були змальовані дрібні сцени буденного життя. Для своїх книжок-картинок німецький художник використав так звану «кавалерійську перспективу», суть якої полягала в тому, що під час розгляду зображення всі фігури й об’єкти здавалися однаковими за величиною, незалежно від їх розташування – так, наче читач сидів верхи на коні або ширяв у повітрі, як птах. Таку дещо нахилену перспективу Мітґуч називав «демократичною», оскільки всі фігури на ілюстрації були рівнозначні. З того часу суть і техніка створення віммельбухів суттєво не змінилися.
 
Пригадуєте, років десять тому була популярною серія книжок «Де Воллі?» (англ. Where’s Wally?), намальована ще 1986 року британським художником Мартіном Хендфордом. Воллі – це той хлопець, одягнений у смугасту червоно-білу кофту, з окулярами, шапочкою й ціпком, якого треба було постійно відшукувати на переповнених деталями книжкових розворотах. Виявляється, що то й був вімельбух.
 
 
Вімельбухи швидко стали популярними серед дітей і їхніх батьків та суттєво розширили кордони розповсюдження. Серед знаних авторів книжок-для-роздивляння – Ротраут Сюзанна Бернер, Анна Сьюз, Тьеррі Лаваль, Ліла Лейбер та інші.
 
Вімельбухи мають свої характерні особливості, що відрізняють їх від подібних видань та роблять незамінними у роботі з дітьми: одночасне розгортання всіх можливих сюжетних літній; відсутність єдиного композиційного центру; можливість щоразу вигадувати та проговорювати нові історії, віднаходити нові взаємозв’язки.
 
Такі книжки, окрім того, що вони чи не найкраще підходять для родинного читання, надзвичайно корисні в роботі психологів та логопедів. Вімельбухи стають у пригоді як інструмент для виправлення дефектів мови в дітей та відновлення мовлення в дорослих, які перенесли травми чи інсульти. Незамінні вони й у роботі психологів з дітьми. Ті деталі, на які малеча передусім звертає увагу, говорять про те, що хвилює її найбільше. Вімельбухи дуже добре тренують пам’ять та стимулюють уяву, оскільки щоразу доводиться вигадувати нові сюжети, сприяють розширенню лексичного запасу, розвивають здатність до тривалої концентрації уваги.
 
Вімельбухи в  Україні
 
Український книжковий ринок поки не може похвалитися тим різноманіттям вімельбухів, що переповнює європейські книгарні. Перші перекладні вімельбухи  з’явилися в нас близько десяти років тому, хоча, звісно, й не позиціонували себе тоді як такі. Серед них можна назвати «Першу книгу розумної дитини» (2007) видавництва «Розумна дитина», «Відшукай і порахуй» (2008) видавництва «Країна Мрій», перевидану 2014 року.
 
З новою силою та ентузіазмом вімельбухи ввірвалися на український видавничий ринок лише близько року тому, зусиллями кількох видавництв. На 23-му Форумі видавців поодинокі вімельбухи можна було побачити на стендах видавництв «Віват», «Видавництво Старого Лева», «КМ-Букс», «Ранок». Чи не найбільший асортимент представлений у видавництві «ARTBOOKS». Попри доволі високі ціни (від 120 до 300 грн) та досі незвичність такого формату для українського читача, вімельбухи користуються значним попитом.
 
Популярні вімельбухи від українських видавництв
Емілія Дзюбак. Рік у лісі. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 28 с.
 
 
Вімельбух польської художниці – це такий собі календар тваринного світу, кожен розворот якого зображає мешканців лісу в ту чи іншу пору року. Дванадцять розворотів, що відповідають дванадцятьом місяцям, дозволяють прослідкувати за тим, як зі зміною сезонів змінюється життя лісових мешканців. Дитина зможе не лише дізнатися, хто населяє ліс, але й де живуть звірі й комахи, на кого полюють, як готуються до зими та зустрічають весну, як опікуються потомством, як взаємодіють одне з одним та людьми, і не тільки це.
 
 
На першому розвороті авторка знайомить читача з «головними героями». Серед них можна зустріти озерних жаб, які запрошують на свої літні концерти, попелиць, які шукають опікунів, куріпку, яку всі ігнорують, товариського грака, сварливу ласку й багатьох-багатьох інших кумедно промальованих тварин. Для кожного з «героїв» змальована своя маленька історія, яка розгортається розворот за розворотом. Стиль авторських ілюстрацій підкорює з першого погляду. А наприкінці книжки можна пройти цікавий лабіринт.
 
Чіхіро Маруяма. П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя.
Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 36 с.
 
 
Це той класичний великоформатний вімельбух, де на одному розвороті сконцентровано сотні деталей.  Батькам доведеться знайти трохи часу, щоб осягнути, з якого боку підійти до книжки та як її читати. Для цього є невеличка інструкція, де пояснюється, як рухатися лабіринтами, виконувати різні завдання від Містера Ікс та збирати заховані предмети. Щойно вдасться «приборкати» книжку, ви вже навряд чи зможете відірвати дитину від неї.
 
 
Усі пригоди детектива лабіринтів П’єра відбуваються на 15-ти міських (і не тільки) локаціях. Наприкінці книжки можна дізнатися, чим же закінчилися пошуки Каменя лабіринту, який викрали з музею, та пройти невеличке бліц-опитування на уважність. Видання вражає промальованістю кожної сцени та розкішними форзацами й титульною сторінкою, виконаними шрифтами в стилі ретро.
 
Каролін Гьортлер. Зоопарк! Віммельбух. — Київ : ARTBOOKS, 2016. — 14 с.
 
«Зоопарк! Віммельбух» німецької художниці Каролін Гьортлер називають першим класичним вімельбухом в Україні. Видання вийшло на початку 2016 року в молодому видавництві «ARTBOOKS», що спеціалізується на мистецьких книжках та книжках для дітей. Цікаво, що прототипом зоопарку з книжки є реальний зоопарк Цюриха. Книжка стане для дитини захопливою подорожжю по всіх його закутках – екзотаріум, тропічні болота, звірі Мадагаскару та вольєри представників субарктичного клімату, контактний зоопарк і не тільки.
 
Читачі мають можливість підглянути за роботою зоопарку влітку та взимку, поспостерігати за тваринами вдень та навіть взяти участь у нічній екскурсії. Видання дуже яскраве, воно так і вабить зірватися й поїхати родиною до зоопарку.
 
Стефан Зайдлер. Великий АВТО вімельбух. — К. : ARTBOOKS, 2016. — 10 с.
 
Видавництву «ARTBOOKS» є чим зацікавити захоплених машинами дітей. «Великий АВТО Вімельбух» унікальний тим, що його кольорові розвороти переповнені не людьми чи тваринами, а найрізноманітнішими автівками – від сучасних персональних автомобілів, громадського транспорту, карет «швидкої допомоги» до ретромашин, спорткарів і навіть сільськогосподарської техніки.
 
На кількох розворотах представлено понад 30 історій, які можна розіграти й проговорити. Вімельбух «розкаже» малечі про те, які бувають автомобілі, де вони пересуваються, хто ними керує та як вони допомагають полегшити нам життя. Скоріш за все, батькам доведеться докласти певних зусиль, щоб назвати дітям усі представлені автівки та пояснити їхнє призначення. Можливо, було б зручніше та пізнавальніше додати підписи до різних автівок, але це вже питання до німецького ілюстратора.
 
До речі, уже незабаром видавництво «ARTBOOKS» обіцяє потішити ще однією книжкою-для-роздивляння – «Великий вімельбух. На будівництві» Ізабель Ґьонтґен.
 
Крістіан і Фабіан Джереміс. Пампушок і Огірочок. Дивовижна подорож навколо світу.
Х. : Віват, 2016. — 32 с.
 
2015 року у видавництві «Віват» вийшов друком вімельбух німецьких братів-близнюків Крістіана і Фабіана Джереміс – «Пампушок і Огірочок. День народження бабусі», де читач знайомиться з допитливим пінгвіненям Пампушком, крокодильчиком Огірочком, а ще з цілою Пампушковою родиною – веселою бабусею, найулюбленішою тітонькою Есмеральдою та мандрівником, дядьком Чарлі. А ще є Шлюк – маленький робот-пилосос. Усі вони заховалися на сторінках нової книжки, яку цьогоріч презентували на Форумі видавців, – «Пампушок і Огірочок. Дивовижна подорож навколо світу».
 
Історія починається з будинку бабусі, до якої з’їхалася велика пінгвіняча родина. Розворот за розворотом герої потрапляють на вокзал, у гори, на пляж, у тропічні ліси, а звідти – до східного містечка й навіть у пінгвінячий Hollywood – Penguwood. Ілюстрації, від яких миготить в очах біло-чорними пінгвінами, супроводжуються короткою історією пригод.
 
Тьєррі Ляваль. Шукай і знаходь. Тварини. – Х.: Читаріум, 2016.
Тьєррі Ляваль. Шукай і знаходь на 5-ти континентах. – Х.: Читаріум, 2016.
 
Тьєррі Ляваль і Янн Кувен створили серію книжок «Шукай і знаходь». Українською мовою вийшли друком два вімельбухи – про тварин та визначні місця на різних континентах. Під час гри читачам пропонують знайти на картинках людей, тварин або речі. Тут і птахи, і риби, і ссавці, і комахи, і павукоподібні. А шукати пропонують у Північній та Південній Америці, Європі, Африці, Азії та Океанії.
 
Примітка редакції: попри поширене написання віммельбух вважаємо за потрібне дотримуватися норм чинного правопису (§ 89. 1) та передавати німецьке слово wimmelbuch без подвоєння.
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на книжку тижня: «Книжка про сміття»!
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
Маріанна Кіяновська: «"Іван і Феба" – це абсолютний роман»
Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, попри її посади і регалії»
Дорж Бату: Я знайшов в Україні справжнє суспільство, де поважають одне одного
Ілларіон Павлюк: Ідеальний фантастичний світ – той, в який читач здатен повірити
stary_lev Стежити
дописів читачів