Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Віктор Морозов: Кров наших солдат має стати рушієм того, що нарешті Україна знайде себе
На публічну розмову із Мар’яною Савкою 2 червня до книгарні «Є» завітав рідкісний та бажаний гість: співак, композитор, перекладач – Віктор Морозов. Саме завдяки йому славнозвісні «Алхімік» П. Коельо і «Гаррі Поттер» Дж. Роулінг заговорили до читачів українською мовою.
 
«Важко уявити український переклад без цього культурного дипломата! Важливо, щоб були люди, на яких можна внутрішньо опиратися у житті. Саме Віктор став таким для мене», – представила співрозмовника головний редактор «Видавництва Старого Лева», українська поетеса та письменниця Мар’яна Савка.
 
Для когось цього вечора Віктор Морозов став відкриттям, інші завітали, щоб побачити старого, ще зі студентських років, друга.
 
«Один мій товариш запевняє, що мої відвідини Батьківщини – це свого роду ритуал, який несе за собою добрі новини. От і цього разу я приїхав – провели вибори!», – жартує п. Віктор.
 
Перекладацьку діяльність почав ще усередині 80-х, із книжки «Екзорцист», яку купив «почитати на ніч». За словами Віктора Морозова, після цього всю ніч не спав, тремтів, тож вирішив перекласти американський твір на українську, аби лякати друзів-музикантів. Один із них, а саме Андрій Панчишин, що також був у залі, згадує: «Це була перша публікація роману жахів у Радянському Союзі, яку видали за ініціативи Юрка Винничука».
 
Про Пауло Коельо почув знічев’я, як і взявся за переклад його «Алхіміка»: «Ця історія спонукає звертати увагу на «доленосні знаки», що і послужило своєрідним «знаком» для мене. Я твердо вирішив, що роман потрібно видати. Проте це було не так просто. Ніхто тоді ще не чув про П.Коельо, тож після довгих вмовлянь численних видавців, мені таки вдалось переконати одного у тому, що мені залишилось 10 сторінок, коли я лише стільки встиг перекласти з невідомої португальської мови. Другим «знаменням» стала випадкова зустріч із Коельо у Москві. Коли письменник почув, що я перекладаю його книжки, щира португальська душа вже бігла до мене із розпістертими обіймами, а наступного разу, у Львові під час Форуму видавців, ми вже танцювали у колибі на чужому весіллі «Хустинку».
 
Із Джоан Роулінг зустрітись так і не вдалося. На відміну від «тусовщика» Коельо, ця письменниця така собі «герметична… Герміона». А з Гаррі Поттером взагалі інша історія!
 
«Я мав ідею фікс – українізувати всіх співвітчизників завдяки чаклунській книжці. Попри скептичне ставлення видавців-християн Л. Дмитерка і А. Малковича, нам таки вдалося видати роман, що дало свої плоди. Одного разу я отримав листа із півдня України, у якому матір хлопчика висловлювала подяку за цей переклад, мовляв син підійшов і спитав її: «Мамо, а чому ми вдома не говоримо українською?». Таке собі відлуння благородної мети», – розповів Віктор Морозов.
 
Близнюк за гороскопом Віктор Морозов розвивав свої таланти ще з юних років. Займався всім по трохи, аби не було нудно. Був час, коли ненавидів музику, настільки вже обридла: «Монотонні гами на фортепіано і баяні – смерть для Близнюка! Але настав період, коли брат відкрив мені Елвіса Преслі, Джимі Хендрікса, і тоді я почав битись зі своїм дідом за радіо. Створив музичний гурт…».
 
«Віктор був вундеркіндом і це була моя «чорна заздрість, – згадує приятель Олег Лишега. – Наша наука відбувалася в гуртожитку на Майорівці з гітарою у руках і співом пташок за вікном. І як я від нього п’ять слів на день почув – вже добре. Зате коли ми з’являлись на лекціях, він відповідав наче швейцарський годинник. Бездоганно знав англійську».
 
«Наш Мороз був улюбленцем серед дівчат, – підхоплює Галина Чубай, товаришка гостя. – Юнака із російським прізвищем виключили з університету за т.зв. український націоналізм».
 
Постулатною була роль жінок у житті Віктора Морозова: «Одні були стимулом до перекладацтва, інші – до музичної діяльності. Але все почалось, коли я у День закоханих побачив на екрані комп’ютера, як б’ються два крихітних серденька моїх протилежно різних дочок-двійнят».
 
Вічно молодий митець також поділився секретом свого успіху і легкої руки.
 
«Кожен період життя – по-своєму прекрасний. Я щодня народжуюсь і кажу собі, що сьогодні я можу померти, таким чином я вчусь як дитина зустрічати нове життя».
 
Наостанок, п.Віктор висловився щодо ситуації у країні: «Кров наших хлопців має стати рушієм того, що нарешті держава знайде себе. Я не стратег, єдине, що знаю, – кожен повинен відчувати для чого він прийшов у світ і йти цією дорогою. Ця «місія» буде світлою і чистою, і таким чином країна буде очищуватися».
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage