Журі Премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО оголосило переможців цьогорічної нагороди. Серед лауреатів 2021 року – автори Старого Лева та книги видавництва.

Гран-прі премії здобув Сергій Осока із книгою «Три лини для Марії» (художнє оформлення – Мар’яни Савки) «за майстерність короткої прози, де люди ранять і зцілюють одні одних, за вміння помітити і схопити словами нюанси й тонкощі неміського повільного життя у згоді з природою та у протистоянні з нею, за зануреність в архепити і плекання живого зв`язку поклонінь».

А Ірина Шувалова, авторка збірки «каміньсадліc» (ілюстрації Вікторії Черняхівської), отримала спеціальну відзнаку «за відкриття вимірів минулого в речах і подіях повсякдення, за оживлення значень прадавніх символів, які незримо програмують нашу сучасність, за глобальність і понадчасовість поетичного мислення».

Кожна новела Сергія Осоки «Три лини для Марії» — то маленька велика історія простої людини, яку, можливо, ніхто б і не помітив на цій землі, якби не уважний майстер слова. Бо він не просто пише, а створює кількома мазками тривимірну картину людського життя: здається, можна прислухатися і почути, як шелестить очерет, сплескує риба в ставку, як падають яблука, риплять старі двері, як змішується з вітром людське зітхання, приглушений сміх чи схлип. А ще можна відчути запахи — то густі і щільні, аж забиває памороки, то леткі і прозорі, як аромат квітки. Десь у цьому 3D-форматі можна побачити людину, з усіма її прекрасними і потворними рисами, з шорсткими поверхнями і глибокими западинами її бентежної душі. Здається, сюжети цих новел малі чи другорядні, але то лише ключ, який відкриває портал, через який потрапляєш у світ великої літератури.

Назва книжки Ірини Шувалової «каміньсадліс» натякає на те, що різні субстанції в ній, як у реторті алхіміка, зливаються одна з одною, утворюючи щось нове. Люди у віршах збірки розпадаються на елементи, а світ речей несподівано озивається людськими голосами. Усуваючи пробіли не лише між словами, а й між речами, авторка досліджує феномен пам’яті на її найглибших, найорганічніших рівнях, де рідні й чужі сплітаються крово­носними системами, як дерева корінням. Це книжка про належність — часові, місцю та людям — і про неспроможність остаточно визначити себе жодною із цих належностей.

Нагадаємо, до переліку фіналістів нагороди увійшли також:

– Андрій Бондар за переклад з польської книги Вітольда Шабловського «Як нагодувати диктатора».

– Богдан Коломійчук за роман «Експрес до Ґаліції».

– Вікторія Стах за переклад з російської книги Станіслава Асєєва «"Світлий Шлях": історія одного концтабору».

– Софія Андрухович за роман «Амадока».

Премія міста літератури ЮНЕСКО – це найбільша літературна премія в Україні, яку присуджує міська влада письменникам або перекладачам за оригінальний чи перекладний художній твір, вперше опублікований українською мовою. Розмір основної грошової винагороди складає 150 000 грн.  Цьогоріч до довгого списку премії потрапило 14 книг «Видавництва Старого Лева», серед яких 6 увійшли до фіналу.