Відома-невідома література Канади: що варто знати про канадських авторів
Канадська літературна спільнота — маловідоме пересічному читачеві явище. Спілка письменників Канади (TWUC) була заснована тут у 1973 році, і з того часу досягла значних успіхів у відстоюванні авторських і суміжних прав письменників, особливо що стосується цифрової продукції.
Юлія Перекрест, Yakaboo
Трохи пізніше, у 1976, з’явилася неприбуткова і недержавна організація з підтримки письменницької діяльності Writers’ Trust of Canada. Її головним спонсором виступає письменниця Маргарет Етвуд, авторка бестселеру “Оповідь служниці”. У рамках дії організації потенційно сильні автори отримують призи в 10 різноманітних преміях, мають можливість виграти грант, податися на стипендіальну програму чи отримати початкову інформаційну підтримку.
Про канадські літфести теж чути менше, ніж, наприклад, про Лондонський чи Франкфуртський ярмарки, однак їх тут все ж вистачає. Так наприклад, є ванкуверський The Vancouver Writers Fest, який традиційно проходить у жовтні. В інші дні поза фестивалем його організатори влаштовують регулярні зустрічі з новими авторами та шкільні екскурсії з особливою літературною програмою.
Тираж закінчився
Канадські автори, яких варто знати:
Еліс Манро «Забагато щастя» (Видавництво Старого Лева, 2017, пер. Євгенія Кононенко)
Еліс Енн Манро — лауреатка Нобелівської премії з літератури 2013 року. Письменниця публікує коротку прозу з 1950 року і більшість її творів в їх чорновому варіанті були легально викладені у вільний доступ. Також Манро дуже часто переопубліковує твори, переписуючи певні моменти. Особливістю її стилю також є локальність подій — більшість історій відбуваються в Онтаріо, в графстві Гурон.
Емма Доног'ю «Кімната» (Віват, 2017)
Ірландсько-канадська письменниця Емма Доног’ю — авторка світового бестселера «Кімната» про хлопчика, який виріс в межах однієї кімнати і ніколи не покидав свого маленького вигаданого світу. Аж поки в його мами не з’явився план втечі з цього ув’язнення… Роман став номінантом на Букерівську премію та був екранізований.
Янн Мартель «Високі гори Португалії» (Видавництво Старого Лева, 2019, пер. Віктор Морозов)
Янн Мартель — автор книги «Життя Пі», про яку заговорили після гучної екранізації у 2012 році.
«Високі гори Португалії» — інша заплутана історія від майстра літературної інтриги. Книга сама по собі вже має парадоксальну назву: в Португалії високих гір не існує…
Марко Роберт Стех «Голос» (Terra Incognita, 2018)
Марко — українсько-канадський літературознавець, культуролог. Роман з унікальним нелінійним сюжетом «Голос» — схожий на трактат з алхімії. Автор писав ці заплутані рядки українською, хоч і перебував увесь час написання поза межами України.
Рут Озекі «Моя рыба будет жить» (АСТ, 2014, пер. Катерина Ільїна)
Історія в цьому романі американсько-канадської авторки японського походження відбувається на березі канадського острова, де головна героїня знаходить пакет з цікавим вмістом — і намагається розгадати його таємницю.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно