Відчайдушний боягуз: книжка-виклик і книжка про виклики
Письменник-фантаст Володимир Арєнєв та художниця Ліна Квітка презентували під час Книжкового Арсеналу дитячу книжку «Відчайдушний боягуз». Автори переконані, що страх – не причина відступатись від своїх мрій та планів. І малюк, і дорослий може навчитися долати жахи та рухатися вперед, адже книга «Відчайдушний боягуз» доводить, що сміливцями не народжуються – ними стають.
«Це книжка-виклик і книжка про виклики. Її герой долає власні страхи і мені потрібно було зрозуміти, чого боїться сучасний хлопчик Данько. В дитинстві ми боялися чогось одного, а зараз, можливо, усе інакше. У Данька два дідусі: один вихований в українській традиції, а інший ностальгує за радянським часом. Вони постійно змагаються між собою: один перевдягається у Діда Мороза, інший – в Миколая, щоб задобрити внука. Як бути Данькові в цій ситуації?», – почав розмову Володимир.
«Ілюстрації малювалися півроку, – розповіла Ліна. – Найперша складність полягала у тому, що у мене до «Відчайдушного боягуза» було кілька ілюстраторських проектів, проте я ніколи не малювала дітей. Щоразу коли я намагалася зобразити Данька, він виходив надто дорослий. Було декілька ескізів, допоки я не знайшла цього персонажа. Крім того, у книжці є розвороти з динозаврами і Космосом, які Володя дуже любить. А у мене не складалися ані з одним, ані з іншим... до цієї книжки, принаймні. Якщо говорити про цікаві деталі, то на малюнках ви не знайдете жодної дівчинки в рожевому, зате побачите маму з рожевим волоссям і у штанях (замість традиційної для дитячих ілюстрацій спідниці). Тобто це з одного боку класична ілюстрація, проте позбавлена штампів».
«Коли починалася робота над текстом – у 2016му – ми з Ліною ще не були знайомі, – зауважив Володимир. – Я дуже радий, що зрештою пролюструвала книжку вона, бо завжди можна було звіритись в якихось деталях, хоча б щодо того, як виглядає герой (адже описи в тексті не завжди повні), яким він уявляв місто майбутнього чи тих самих динозаврів».
«Коли починалася робота над текстом – у 2016му – ми з Ліною ще не були знайомі, – зауважив Володимир. – Я дуже радий, що зрештою пролюструвала книжку вона, бо завжди можна було звіритись в якихось деталях, хоча б щодо того, як виглядає герой (адже описи в тексті не завжди повні), яким він уявляв місто майбутнього чи тих самих динозаврів».
«У книжці Данько дивиться мультики про «Капітошку» і «Петрика П’яточкіна». Спочатку ми з Ліною обмірковували, чи не забрати цей момент і замінити на «Гаррі Потера», наприклад. Але хотілося, щоб це було саме українською маскультурою, тим, що у всіх на слуху. Сучасні діти, якщо не знають цих мультів, легко нагуглять їх у YouTube. Тож П’яточкін залишився», – розповів письменник.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно