Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Для всіх батьків дуже важливо знати, як поговорити з дитиною на тему війни, як підготуватись до непростих розмов і пояснити, чому мама чи тато пішли захищати країну, навіщо виїжджати зі свого будинку, міста чи країни тощо. Варто віднаходити правильні слова підтримки, щоб дитина почувала себе в безпеці. Усі ці важливі питання сьогодні було порушено під час дискусії «З досвідом війни не наодинці. Як говорити з дітьми про війну», що відбулася у співпраці з фондом «Голоси дітей» у рамках програми для/про дітей та підлітків. У дискусії взяли участь Людмила Романенко, Назар Романенко, Оля Русіна, Олена Зарецька. Модерувала розмову Олена Розвадовська.

Гості події отримали поради про те, як говорити з дітьми про війну, почули розповідь від школяра з Луганщини про його досвід перебування на лінії військових дій на початку повномасштабного вторгнення, дізнались про те, як митці осмислюють тему війни і дітей. Також присутні мали змогу отримати книгу  «Війна голосами дітей», яку видав благодійний фонд «Голоси дітей», за донат. Всі кошти, зібрані під час дискусії, фонд направляє на психологічну допомогу дітям. Нижче — кілька цитат з розмови.

Письменниця Оля Русіна:

На тему російсько-української війни я написала дві книжки. «Абрикоси зацвітають уночі» я написала ще весною 2021-го. Коли я писала цю книжку, то думала про тих читачів, які знаходяться там, де ще не наблизилась війна. Мені хотілося наблизити досвіди дітей з фронтових і прифронтових міст і місць та дітей, які живуть віддаленіше. Але вийшла книжка тоді, коли вже настало повномасштабне вторгнення, і не залишилося дітей, які цю війну не відчувають на собі. Я хвилювалася, як цей текст буде сприйматися, чи не тригеритиме і не ретравматизуватиме дітей. Але відгуки дуже позитивні. Мені здається, що ключ і секрет в тому, щоб, які б не були події в книжці, в кінці давати дітям точку надії і опори. 

Друга книжка про тракторця Тора («Тор — тракторець, що тягне танк») вийшла кілька тижнів тому. Вона для дітей 4-8 років. І її я писала як книгу про війну, досвід якої у кожного з нас різний. Це треба розуміти і враховувати. Я прочитала, як Світлана Ройз пояснювала, як працює травма, що це великою мірою відчуття втрати контролю над життям. Тож у моїй книжці маленький тракторець відкриває в собі маленьку суперсилу і починає допомагати ЗСУ.  Бо у кожного є щось своє, що ти вмієш робити дуже добре і що можеш робити зараз. 

Фахівчиня у сфері захисту прав дитини Олена Розвадовська: 

В ситуації війни нема правильних чи неправильних рішень щодо дітей. Лишатися чи виїжджати, що робити. Війна настільки неправильна, що правильної дії і рішення по відношенню до дітей нема. 

Психологиня Людмила Романенко:

Важливо говорити дітям правду. Про що б не йшла мова: про смерть, окупацію, втрату. Неправда має більше травматизму. Діти відчувають усе, що відбувається навколо, і все розуміють.  Також важливо стати опорою для дитини. Травма – це розрив подій, прірва між тим, що було до цього і є зараз. Варто зберегти ритуали з минулого. Як саме говорити з дитиною — залежить від віку. Але говорити треба і про окупацію, і про смерті, і напади. Війна — ненормально. А от боятися нормально. Це нормальна реакція на ненормальні події.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage