Василь Махно про «Вічний календар»: Це історія без прикрас
Український письменник та есеїст Василь Махно презентував свій новий роман «Вічний календар» на 26 Book Forum. У книжці автор поєднує три часові простори. За словами письменника, спочатку він хотів зобразити локальний контекст, однак потім зрозумів – його неможливо зобразити без глобального контексту. Пропонуємо вам кілька цитат із події.
Я хочу, щоб ви не сприймали цей роман як історичний, хоча я писав історичний роман. Розповідь тут нелінійна. Це перетікання часів і просторів. Я запропонував «Видавництву Старого Лева» 10 варіантів назв цієї книжки, а вони обрали саме «Вічний календар». Ми всі живемо у вічному календарі, наше життя – це теж вічний календар, незалежно від епохи.
Я намагався писати цей твір без пафосу. Він має міфологічні, містичні речі. Але це історія без прикрас.
Я пишу для українського читача, але хочеться, щоб ці тексти прочитали й іноземці. Кожен письменник, який є представником менших культур, думає про те, щоб писати для різних аудиторій.
У книжці я описував зокрема події на Галичині. Те, де ми зараз перебуваємо, – це вже пост-Галичина. 40-річний каток СРСР залишив свій слід, а вже зараз йде відродження, ми формуємо нашу нову модернову націю. Ми зараз застрибуємо в останній вагон, бо всі інші нації вже сформовані.
Я бачу, як тепер українське суспільство хоче наситися матеріально, бо раніше воно було позбавлене можливостей виїжджати за кордон, вивчати іноземні мови тощо. Подібні бажання не є поганими. Але хочеться, щоб люди мали більше духовності. Власне це одна з причин, чому в книжці присутньо багато провінційності.
Якщо говорити про американський книжковий ринок, то читачів важко зацікавити літературою східноєвропейських авторів. Їм більше подобається індійська, наприклад. Також набагато простіше, коли певний твір вже написаний англійською мовою, коли немає потреби перекладати його, бо англійською можуть читати всі. Чи не кожен письменник в Україні хоче, аби його твори перекладали іншими мовами.
Поки що Східна Європа для американців – це якесь аморфне уявлення. Але я думаю, що твори, які будуть охоплювати певні періоди (не обов’язково історичні), людські долі, – вони не дуже знайомі з цим, – зможуть привернути їхню увагу.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно