"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Валерія Чорней: «Яблуко в тайстрі» – це книга глибоких почуттів»
У вівторок, 22 листопада, у «Львівській копальні кави» творилась справжня магія. Адже там за запашним чаєм із карпатських трав, зворушливими читаннями та ворожінням відбувалася презентація дебютного роману Валерії Чорней «Яблуко в тайстрі». Разом із модератором розмови, поетесою та головним редактором ВСЛ Мар`яною Савкою авторка говорила про життєві цінності, про природу, що дарує нам так багато любові та сили, про батька, який став натхненням для написання роману. 
 
«Яблуко в тайстрі» – це книга з акцентом не на сюжет, а на глибокі почуття, – казала Валерія Чорней. – Тут емоції виходять на перший план. Як, наприклад, людина, яка стала оголеним нервом, і реагує на все, що з нею відбувається, так і книга зосереджена на почуттях».
 
Мар`яна Савка пригадала, що при першому читанні роману у неї виникла асоціація з поетичним кіно. «Я не даремно у першому своєму пості на Facebook писала про те, що у цій книзі Параджанов разом з Марією Приймаченко з'являються поміж сонячних левів, зайців і соняхів. У мене виникла думка, що у кожному справжньому гуцулі має бути трошки Параджанова», -  говорила поетеса.
 
 
Чебрець, деревій, звіробій, лісова суниця, польова гвоздика, чорниця, барбарис… Поки у чайничку карпатські рослини та ягоди передавали гарячій воді усі свої таємні властивості, учасниці презентації говорили про речі, які неможливо побачити, але так легко відчути. «Для гуцулів мольфарство і чари – це любов, це переповнене доброти серце, – вважає Валерія. – Я думаю, що це є в кожному з нас. Людина, відкрита до світу, яка прагне бачити в інших світлий вогник, – це і магія. Впевнена, ці магічні властивості мають не лише гуцули, а й усі люди».
 
Письменниця переконана, що потрібно розуміти цінність природи. «Кожна рослина має у собі пам'ять. І вода теж має пам'ять та реагує на слова. Пам’ятаю, як мені говорила бабуся: “Береш гірську  воду – скажи «люблю, дякую»,  і кинь туди рослинки, які мають пам'ять. Коли ти будеш це пити, то наповниш себе чимось дуже глибоким, і в тебе з`являться нові знання”»
 
 
«Я думаю, що ця книжка є алегорією міцного карпатського чаю, настояного на найважливіших речах, речах сили. Вона пронизана символами, про які має знати кожна людина, котра відчуває свою причетність до роду, до землі, до справи, яку вона творить, – ділилась думками про роман Мар`яна Савка. – А ще це книжка-місія. Не твір, який прочитав, подумав і відклав. Ця книга для багатьох, хто налаштував свої серцеві мембрани на сприйняття, може змінити багато чого у ставленні до світу, ментальному розумінні й національній ідентичності, розумінні себе та творенні внутрішньої самоповаги».
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage