Українська художня проза: 17 новинок до Форуму видавців
Трішки більше, ніж тиждень залишилось часу, щоб гідно приготуватись до Форуму видавців. Одним із важливих завдань є перегляд новинок. Ми пропонуємо вам нашу підбірку із 17 новинок сучасної і класичної української прозової літератури, які тільки-но вийшли, або вийдуть якраз до однієї із найбільших літературних подій України. Вивчайте та занотовуйте у віш-лісти.
Таня Малярчук “Забуття” (ВСЛ)
Роман про напівзабутого українського політичного діяча В’ячеслава Ліпинського, про еміграцію, час, кохання та забуття. Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Більше можна прочитати в рецензії. Книжка від автора “Біографія випадкового чуда”, “Говорити” та інших.
Андрій Любка “Кімната для печалі” (Книги — ХХІ, Meridian Czernowitz)
«Кімната для печалі» – нова збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань Андрія Любки, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність. Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті спогадами про вже прожите життя – усі ці люди на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини. Від автора роману “Карбід”, збірки оповідань “Спати з жінками” та інших.
Андрій Бондар «І тим, що у гробах» (ВСЛ)
Збірка малої прози А. Бондаря — яскраве відображення суб’єктивних, дуже особистих вражень автора. Це підслухані історії та розмови, галерея небанальних сюжетів про звичайне життя пересічних людей. Але крізь цей химерний калейдоскоп спостережень раз по раз виринають нетривіальні, такі, на перший погляд, непоєднувані образи, як-от смішний і трішки недоречний Папа Римський на Святошині, тб-серіальний комісар Рекс і навіть наймудріша з мишей. Саме тому «І тим, що в гробах» припаде до душі навіть найвибагливішим читачам.
Валерія Бурлакова “Життя P.S.” (Темпора)
Ця книжка – це військовий щоденник санінструктора 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 93-ї ОМБр Валерії Бурлакової, яка разом з іншими нашими бійцями боронить Україну від ворога. «Ми захищаємо не дупи штабних полковників, не цукерні біля метро, не в’язниці, за ґратами яких сидять вже сотні наших побратимів, і не будинки тих, хто втік від війни…», – пише авторка. «А – вже просочену кров’ю найкращих землю Донбасу». Книжка містить щемливу історію втраченого кохання, яке залишиться незгасимим вогником у серці молодої жінки-бійця. Ілюстрації, подані наприкінці тексту, не лише відображують реалії життя на фронті, а й є органічним продовженням думок і переживань самої авторки.
Сергій Жадан, Макс Кідрук, Фоззі, Ірена Карпа, Юрій Винничук,
Андрій Кокотюха, Володимир Рафєєнко «ДНК» (КСД)
7 відомих авторів написали оригінальну за задумом родинну сагу. В не дуже віддаленому майбутньому звичайний український студент Андрій Чумак стає піддослідним у науковому експерименті: розшифровка генетичного коду дасть йому змогу особисто пережити найяскравіші моменти з життя предків. Сім історій у книжці — сім спогадів, які дивним чином зберігалися десь у структурі ДНК нащадка протягом 150 років. Ще чотири секретні складові — і науково-фантастичний роман неочікувано перетворюється на правдиву розповідь про батьків і Батьківщину. Пошматована, розкидана по світу родина Чумаків утратила головне — зв’язок поколінь. Чи не в цьому полягає трагедія всього українського народу? І хто вчиться на наших помилках?
Іван Семесюк “Фаршрутка” (Люта справа)
Аграрно-містичні пригоди мавпоукраїнця Томаса Яковича Сироти продовжуються, і він опиняється в центрі спецоперації з порятунку людства в цілому та української державності зокрема. На читача, як і на мавпу, чекають пригоди, а також стихійні лекції з культурної антропології у виконанні Кривавого Пастора, краєзнавця та спеціаліста з індоарійської магії Остапа Вішну, генератора сенсів Репостислава Вакарчука, а також інших, не менш опуклих персонажів, висмикнутих за хвіст з вітчизняних реалій. Дія відбувається в Україні на тлі руйнації Московії, боротьби СБУ з демоном російської государствєнності, перестрілок українських селовиків з луб’янською агентурою та інших історичних обставин. Книжка насичена актуальними культурними мемами, їхнім метафізичним аналізом та рішучою препарацією нашого з вами життя. В оформленні книги використано художні роботи Івана Семесюка.
Олена Захарченко “ВЕРТЕП. #РоманПроМайдан” (Нора-Друк)
Кожне історичне дійство відбувається на двох поверхах вертепу. На верхньому — героїзм, зрада, самопожертва та національні символи. На нижньому — прості людські взаємини: нерозділена любов, дитячі пустощі, відчай, дрібні шахрайства і задавнені комплекси. Обидва поверхи нероздільні.
Юрій Косач “День гніву” (Абабагаламага)
Роман «День гніву» блискучого, хоч і вельми контроверсійного, українського письменника-еміґранта Юрія Косача (1908 – 1990), племінника Лесі Українки, — вочевидь, найталановитіше белетристичне відображення бурхливої епохи Хмельниччини в українській літературі. Написаний у Німеччині протягом 1947-1948 років і майже невідомий сучасному українському читачеві, цей високомайстерний роман змальовує яскраву картину вибуху всенародного повстання під проводом гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького 1648 року. Як пише в післямові до цього видання Марко Роберт Стех, відображення Косачем «козацько-української революції» ХVІІ століття надзвичайно модерне і на диво співзвучне з нашим часом, оскільки віддзеркалює численні паралелі з українською Революцією Гідності ХХІ століття. Від автора “Володарки Понтиди”.
Тарас Антипович “Помирана” (Абабагаламага)
Новий твір Тараса Антиповича — одного з найважливіших сучасних українських письменників — це вдумливий роман-дистопія, який засобами макабричної сатири розкриває драму зашореного розуму. Герої, чиє існування кероване міфами, ворожі до Іншого і безжальні одне до одного, але водночас не позбавлені надії. У закіптюженій порожнечі їхніх днів раз по раз проблискує те, чого вони бояться найбільше: шанс на краще життя. Шанс позбутись ненависті до тих, хто «по інший бік». Шанс вирватися за колючку власноруч виплеканого пекла. Від автора роману “Хронос”.
К. Бабкіна, М. Лаюк, М. Лівін, І. Цілик, А. Чех антологія #Невимушені (Віват)
Збірка оповідань п’яти молодих, але вже відомих українських авторів покоління міленіум про головні цінності України. Невимушені — це ті, які нічого нікому не винні, — така основа їхньої позиції. Вони не почуваються зобов’язаними до чогось і діють, здебільшого керуючись внутрішніми імпульсами, якими б іноді дивними вони не здавались. І хоч невимушені багато в чому ще блукають кожен у своїй країні припливів, усе ж варто їм віддати належне — здебільшого вони вільні, і головне, що їм потрібно зробити, — це перетворити свою #thestory на справжню, власну пісню. – Любко Дереш. Читати уривок із оповідання Іри Цілик та більше про збірку тут.
Лесь Подерв’янський “ПЗТ” (Наш формат)
До найповнішого зібрання творів класика сучукрліту Леся Подерв’янського ввійшли тексти, що їх розібрали на цитати раніше, ніж автор усвідомив, що мав би стати першим українським письменником-мільйонером. Небачена краса його творів знайшла поціновувачів і серед юних та допитливих студентів-першокурсників, і серед битих життям мільярдерів.
Ірен Роздобудько “Тут і тепер” (Нора-друк)
Чотири подруги — головні героїні нового роману Ірен Роздобудько — вирішують жити тут і тепер, не очікуючи на те, що їм будуть подаровані інші часи. Колись давно на запитання: «Чого б ви хотіли для себе після того, як ваше доросле життя стане штучним, втратить свіжість і справжність?», кожна з них відповіла по-своєму: смерті, слави, свободи… Тоді вони ще не знали, що коли життя впритул наблизить їх до цих понять, вони зрозуміють: немає нічого важливішого, ніж рятувати від смерті інших, слава не замінить справжньої любові, а абсолютна свобода часом межує з егоїзмом.
Тетяна Пахомова «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (КСД)
Сімейна сага від цьогорічної переможниці «Коронації слова». Роман засновано на реальних подіях 1941–1945 років. Коли у гамірний Львів, де поряд жили вірмени і поляки, українці і євреї, прийшла війна, родині маленької Міри дивом вдалося врятуватися з гетто. Її з матір’ю та сестрою визволяє селянин, на чию померлу доньку Мар’яну вона так дивовижно схожа. Тепер її життя — у темному підвалі, з іграми на нічному сільському кладовищі, у постійній небезпеці.
Олег Поляков “Хроніки туманної Трої” (КМ-БУКС)
Перший роман Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли» літературний критик Євгеній Стасіневич назвав найкращим дебютом 2015 року. «Хроніки туманної Трої» розвивають ідеї так званої «химерної» прози, започатковані автором у дебютній книжці. В ньому поєднано непоєднуване: на перший погляд, виразний масліт із рисами детективу, який у третій частині зненацька перетворюється на роман-містерію з елементами «метафізичної археології». Також це роман про час, у якому тісно переплетені минуле, майбуття і сьогодення. Для широкого кола читачів.
Валерія Чорней “Яблуко в тайстрі” (ВСЛ)
Чого тільки не сховаєш до гуцульської тайстри! Скажімо, яблуко — чарівне яблуко пізнання найважливіших для людини цінностей. Або маленьку жінку з трепетним серцем, настільки ж природну, як гірська яблунька, відкриту до світу, вдячну своєму народу, уважну до найменших дрібниць, адже довкола нас стільки знаків, які треба вміти відчитати. Вона шукатиме свою справжню любов, вона рятуватиме митця від сліпоти душі. Бо так, це насамперед роман про людську душу — яка доти жива, доки людина вміє бачити істинну красу.
Юрій Винничук “Цензор снів” (Фоліо)
Олександр Красовицький розповів про роман Читомо: “Події роману розгортаються у Львові 1930-40-х років. У центрі твору – негативний персонаж, який вміє знайти спільну мову з будь-якою владою з тих, що в той чи інший час контролювали місто. Німцям він здає євреїв, радянській армії – поляків… Пройшовши все це, він мирно працевлаштовується в СРСР цензором і до старості переписує літературні твори радянських письменників. Я впевнений, що це буде такий же успішний твір, як і «Танґо смерті», бо в ньому йтиметься про Львів тієї доби, про яку ми знаємо дуже мало.”
Андрій Курков “Шенгенська історія” (Фоліо)
21 грудня 2007 року в опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відзначити «Шенгенську ніч» і поділитися один з одним планами на майбутнє. Інгріда і Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися в Париж, а Рената і Вітас – в Італію. Вони не знали й навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі та були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молодими та самовпевненими.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно