У Львові створять аудіобібліотеку для незрячих
У Львові розпочався проект «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору». Проект передбачає створення в Україні аудіобібліотеки для людей із вадами зору. Реалізація задуму відбудеться за сприяння Львівського обласного осередоку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» та академії «Свефі» у Швеції.
Формат «дейзі», в якому функціонуватимуть аудіокниги, має функцію навігації аудійованою книжкою: повністю незряча людина спроможна протягом лічених секунд віднайти будь-який потрібний їй розділ, параграф, сторінку тощо.
У Львові вже розпочався перший етап занять з вивчення методики виготовлення «дейзі»-книг. Навчання продовжиться у Швеції в червні 2014 року на базі академії «Свефі» (Хапаранда), де лекції для незрячих і слабозорих українців читатимуть фахівці академії. Умовами проекту передбачена передача українським користувачам кількох десятків одиниць технічного обладнання зі спеціальним програмним забезпеченням.
Передбачається, що до кінця проекту у 2015 році буде створено 2000 позицій аудіокниг у форматі «дейзі», з акцентом на україномовну дитячу та навчальну літератури.
«Мета проекту - заснувати першу в Україні «дейзі»-бібліотеку, доступну на одному з інтернет-ресурсів, і, головне, розпочати практичне вирішення тих освітніх проблем, які сьогодні стоять на заваді учням і студентам з глибокими ураженнями зору. Адже ситуація з існуванням підручників для вищої школи у будь-яких доступних для незрячих читачів форматах (рельєфно-кракових, озвучених, електронних) є критичною - їх просто не існує, внаслідок чого набуття вищої освіти незрячими студентами є надто складним або взагалі неможливим. Дещо краща ситуація спостерігається у середній освіті, хоча проблема наявності брайлівських книг залишається надто гострою», - зазначає керівник шведсько-українського проекту Оксана Потимко.
Також планується, що проект вирішить питання переходу від брайлівських до сучасних форматів підручників. «На жаль, в Україні коштів для друку рельєфно-крапкових книг не вистачає, а питання доповнення брайлівських книг електронними або звуковими підручниками не розглядається з огляду на консервативність освітянських структур. Враховуючи небажання освітян впроваджувати інновації, громадські організації, що опікуються проблемами інвалідів по зору, розпочали робити це самостійно при підтримці шведських партнерів, які й виділили кошти для реалізації подібного проекту в Україні. Вкотре громадські організації інвалідів довели свою спроможність гнучко реагувати на поточні проблеми і вирішувати ті питання, які чиновникам здаються нездоланними». – говорить Оксана Потимко.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно