«У будь-якій дитячій книзі обов'язково буде один чи два коти»
Олександра Васильєва, Gazeta.ua
36 дорослих і 6 маленьких котів стали героями нової книжки львівської письменниці Галини Вдовиченко. «36 і 6 котів» побачили світ у «Видавництві Старого Лева». Ілюстрації малювала львівська художниця Наталія Гайда. Одного дощового дня коти вимушені шукати нове житло. Герої приходять до пані Крепової. Та міряє температуру тіла. Коти пояснюють жінці, що їх 36 і 6 котів, а не 42. А це — нормальна температура й кількість тварин.
— У книжці є підвальні коти, — розповідає Галина Вдовиченко. — Наприклад, Голота, що бився у вуличних бійках. Йому прокусили вухо. Він знайшов кульчик, встромив його у вухо й так і ходить. Є ще брати Хук і Джеб, які займаються боксом. Вони іноді б'ються, та насправді в них дуже хороші стосунки. Є ще коти Хавчики. Дуже люблять їсти, ходять завжди голодні. Серед них — Ковбасюк, Шкуряк та Шпондер. Також безхвостий, грубий Сордель. Сам Хавчик — дуже худий кіт. Їсть багато, але ситий не буває. Також не забуваємо про кішечок Жоржинок. Їх господиня поїхала в Італію й залишилася там жити. Любила все італійське, а також пісню про «Іветту, Лінетту, Лізетту, Жанетту, Жоржетту». Всі вісім кішечок вона назвала такими іменами. Схожі одна на одну, лише плямками відрізняються. Є рудий кіт, сірий, альбінос, а також кіт-коментатор. А чого він такий?
— Самі дізнаємося, коли прочитаємо, — відповідає білява дівчинка із залу.— Тому що цей кіт постійно патякає, — пояснює Галина Вдовиченко. — Все, що бачить, все коментує. Тільки-но десь зупиняються коти, він каже: «Привіт, із вами коментатор Чорний кіт і зараз ми вам розкажемо…». Діти на інших презентаціях запропонували мені у продовженні книжки влаштувати цього кота на «Мяу радіо». Так і зроблю.
На презентацію до столичної книгарні «Є» прийшли кілька десятків дітей із батьками. Гості роблять собі маски у вигляді котів.
— Взагалі-то я більше собак люблю. Але через цю книгу та моїх друзів я вже потроху стаю на бік котів, — сміється Галина. — В мене самої був кіт, але він якось загубився. Коли пропадає тварина — це справжня трагедія. Один із улюблених героїв книжки — Бубуляк. Це такий собі кіт-розумник. Спочатку думати, а потім говорити — це дуже корисна навичка й для людей.
В ілюстраторки книжки Наталії Гайди вдома живе кіт породи сфінкс. Художниця веде у Фейсбуці його сторінку під назвою «Лисий кот». Він став прототипом однієї з героїнь книги — кішки-баронеси.
— Найважче було в 42 котах раптово не зробити двох чи трьох однакових, — сміється художниця. — Але мені страшенно сподобався сам текст. У ньому є яскраві образи. До того ж там є такий кіт, як у мене. Тому мені це взагалі до серця зайшло. Над будь-якою книжкою робота йде так: ти місяць б'єшся головою об стіну, а потім — опа, й починаєш працювати. Цього разу сталося так само. Працюючи, 2–3 години приділяла сну. Решту часу малювала.
— Найбільше вдалася пані Крепова. Це мій перший досвід роботи з недитячими людськими образами. Я згадувала Фрекен Бок. Пробувала різні пензлі, щоб намалювати правильне волосся. Із котів дуже смішно було малювати Хука і Джеба, бо вони — такі собі ідіоти. Зараз у будь-якій дитячій книзі обов'язково буде один чи два коти. Це дуже виграшна тварина, — ділиться Наталія Гайда.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно