Твори Анни Гавальди: жінкам і чоловікам
У понеділок, 25 травня, у львівській Книгарні «Є» відбулась презентація українського перекладу книги Анни Гавальди «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав». Про жіночу та чоловічу новелістику, про французьку літературу, про дрібниці в текстах, які можуть розкрити ціле життя персонажа, про особливості перекладу, простоту та майстерність новел Гавальди говорили перекладачка книги Євгенія Кононенко, письменниця, журналістка Галина Вдовиченко та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар`яна Савка.
«Чому Анна Гавальда? Це авторка, яка в багатьох на слуху, - говорить Мар’яна Савка. - Її новели я читала російською в електронному форматі, вони мені дуже сподобались. Захотілося, щоб така книга була і в хорошому українському перекладі. Я знала, що Женя перекладає з французької, і як на мене, проза Гавальди дуже близька їй за стилем письма, за письменницьким духом. Ось так жіноча новелістика Гавальди вийшла й в Україні, та ще й у такому ошатному оформленні».
Учасниці презентації зачитували улюблені уривки з книги, ділилися враженнями про стиль та майстерність французької письменниці.
«В Анни Гавальди є дуже цікава здатність, - вважає Галина Вдовиченко. - Вона ховає важливу деталь в тексті так, що тільки після прочитання усього твору ти розумієш, що ця деталь була дуже важливою і розкриває історію до кінця. А ще я зауважила, що Гавальда може в одне речення вкласти півжиття: «Зустріла декого, а потім він пішов, може через мої руки, величезні, мов калаталки». Скільки тут усього, і роботи, і особистого життя, і почуттів».
«Гавальда, попри ту її простоту, вміє підкидати цікаві несподівані розв’язки, - ділиться враженнями Мар’яна Савка. - Ти ніби собі прогнозуєш один сюжет, а вона враз все розвиває по-іншому».
Євгенія Кононенко розповіла про специфіку перекладу французької літератури. Важливо зберегти стилістику автора, сюжет, і, головне, у той же час адаптувати текст до українського читача, пом’якшити чи загострити його стилістику. «Хоча твори Гавальди не важкі, але є проблеми лексичні і питання перекладу реалій, - ділиться досвідом Євгенія. - Наприклад, в російському перекладі вино перекладають як «вино «Христос в коротких штанцях». Я переклала за допомогою нашого усталеного виразу «напій богів». Виявляється, колись була популярна французька компанія з виробництва вина, що мала назву «Христос в коротких штанцях». Це зрозуміло французам і вказує на вишукане вино, але не нам. І такі перепони дуже цікаво долати».
Хоч книга і вважається жіночою новелістикою, кількість новел, які міг написати і чоловік, і жінка – майже однакова. Анна Гавальда майстерно створює образи та сюжети, уникаючи будь-якої гендерної маркованості. Навіть сама назва «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав» не дає розуміння гендерної приналежності.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно