Творчі професії: як поєднувати креатив з управлінням і навпаки
Громадське телебачення, Фото - Катерина Москалюк
Creative Management Camp спільно з Громадське Культура продовжує огляд професій з креативного сектору. З’ясовуємо, що потрібно для успішного втілення культурного проекту, а також що варто знати про тонкощі роботи у кіно, організації культурних подій і видавничій справі.
Цього разу досвідом діляться програмна координаторка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA Дар’я Бассель, головна редакторка Видавництва Старого Лева Мар’яна Савка та арт-директор клубу Atlas Дмитро Сидоренко. Вони розповіли про власні проекти, важливість професії та міфи навколо неї.
Хто?
Мар’яна Савка, головна редакторка «Видавництва Старого Лева»
Головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева». Поетка, авторка дванадцяти книжок, серед яких збірники поезії і дитячі книги. Перекладачка поезії, лауреатка Міжнародної журналістської премії ім. Василя Стуса за поетичні книжки (2003). Двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус». У 2016 році увійшла до рейтингу «40 особистостей, які змінюють країну» за версією ділового щотижневика «БІЗНЕС».
Що робить?
Головний редактор видавництва працює не над окремим книжковим проектом, а мислить більш глобально. У колективі головний редактор — це не лише натхненник, а й людина, яка затверджує видавничий план, контролює належне та вчасне його виконання, дбає про фаховий рівень видань.
«Головний редактор продумує та артикулює видавничу стратегію (за напрямками і жанрами літератури). Він повинен знати, розуміти, відчувати тенденції на світовому та внутрішньому ринку, уміти передбачити успішність розвитку певних напрямків.
І ще важливо: головний редактор мусить дбати про якісну комунікацію з авторами та всіма іншими творчими одиницями».
Як?
Робота головного редактора дуже залежить від формату видавництва. Але він долучається на всіх етапах підготовки книжкового проекту: працює над видавничим планом на рік і непередбачуваними змінами у ньому, ґенерує ідеї, курує роботу редакторських груп.
«На початку нашого існування, я була собі й керівником, і виконавцем. Коли я виконувала функції кількох одиниць — і головного редактора, і літредактора, і коректора, і художнього редактора, і маркетолога, і промоутера — це був період дуже повільного видавничого процесу. В цьому немає нічого дивного — маленькі видавництва мають обмежений ресурс і видають небагато книжок. Часто ти сам себе у цій схемі підводиш, не встигаєш вчасно зробити задумане і не можеш від себе вимагати більше, ніж тобі під силу. Головні редактори маленьких видавництв роблять системну помилку, віддаючи весь свій час на перечитування надісланих рукописів. Це не те просто неефективно — це згубно впливає на їхню працю, адже більшість із того, що надсилають на видавничу скриньку, не вартує уваги. І тим самим у людини, яка забирає в себе безцінний час на безглузду роботу, не залишається ані сили, ані натхнення на пошуки тієї справді важливої літератури, яка потрібна видавництву.
Тепер у нас є три редакційні групи: дорослої художньої літератури, дитячої художньої літератури та видань non-fiction. Керівник кожної із цих груп має свій план видань і самостійно веде проекти. Чого вимагає від мене робота головного редактора? Разом з редакторами ми створюємо видавничий план на рік, обговорюємо його з відділом маркетингу і промо, а також з відділом продажів. Намагаємося збалансувати його за кількістю позицій у чітко окреслених жанрах та нішах. За мною остаточне прийняття рішення щодо всіх позицій, ухвалення перекладачів, художників. Я постійно спілкуюся з редакторськими групами і аналізую, з якими складнощами вони зіштовхуються. Проблеми комунікації з авторами, якщо такі виникають, також на мені. Видавничий план упродовж року постійно вимагає певної корекції: хтось із підрядників не встигає виконати своє завдання або раптом з’явився такий актуальний твір, що треба його обов’язково і позачергово реалізовувати. Все це робота головного редактора.
Часто виникають непередбачувані нюанси. От, наприклад, приймаємо ми рішення надрукувати «Літню книжку» Туве Янссон. Пропозиція іде від Наталі Іваничук, перекладача. Усім подобається ідея, додаємо у видавничий план. Ось переклад готовий, він іде у верстку — цим займається одна редакційна група. Обкладинку робимо на аутсорсі. Художник пропонує варіант, але правовласники не хочуть його затвердити. Запитання до головного редактора: «Що робити?». Я вчитуюся в коментарі і розумію, що вони абсолютно праві й мають право відстоювати свою думку, бо обкладинка має бути близькою за духом не лише нам, але й твору та автору (якого вони представляють чи дбають про дотримання прав). Я вирішую, що ми відповімо правовласникам, що зробимо все можливе, щоб новий дизайн їм сподобався, відкладаємо вихід друком, змінюємо художника, перемальовуємо обкладинку. Результат: обкладинка класна, відповідає твору значно більше, ніж попередня, правовласники щасливі, пишуть нам листи подяки.
Головний редактор мусить знати книжки, які виходять друком, навіть якщо їх виходить надто багато, щоб устигнути їх усі перечитати. Важливим для нього є не лише текст, а історія тексту — ким є автор, чому він важливий для видавництва, які цінності несе твір, чому був прийнятий вибір цього художнього оформлення чи цього перекладу, яка вікова, соціальна, гендерна аудиторія читачів, з якими подібними книгами він конкуруватиме на ринку тощо.
Оскільки я не лише головний редактор, а й співзасновник і співвласник, то мені важливо бути ще й ретранслятором наших цінностей, ідей, іншими словами, бути «обличчям» видавництва. Я часто модерую зустрічі з авторами, презентації, роблю авторські книжкові проекти. Долучаюся до роботи відділів промоції і маркетингу в нашому видавництві — щось ініціюю, раджу або відраджую».
Навіщо?
Головний редактор має вплив на те, що з’явиться нового на книжковому ринку, які тренди найбільше проявляться, і може формувати смаки читачів.
«Книжковий проект можна реалізувати без головного редактора. Він може бути навіть дуже вдалим. Але головний редактор — це людина процесу, а не одиничного продукту. Він повинен мати добру інтуїцію для створення не однієї книжки, а цілої лінійки, на ньому відповідальність за автуру, стиль видавництва, його репутацію, аудиторію. Прийняттям свого рішення про друк книжки головний редактор може змінити долю автора. Є автори, художники, перекладачі, які розпочали свій письменницький шлях зі співпраці з нашим видавництвом».
Про міфи власного фаху
«Найсмішніше, коли приходить у видавництво умовний автор і каже: «Скільки буде мені коштувати видати у вас книжку тиражем 500 примірників?» Чому це запитання смішне? Бо від самого початку свого існування «Видавництво Старого Лева» не видавало книжок на замовлення і коштом автора. Це не наш шлях. Інакше ми б не говорити про потребу відчувати тенденції, тренди, потреби ринку».
Хто надихає?
«Іван Малкович — засновник, власник, директор, головний редактор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Я дуже багато в нього вчуся, головним чином, як тримати марку.
Алан Сер — головна людина у видавництві Rue du Monde. Зі спілкування з ним і розпочалася наша комунікація зі світом іноземних видавців. Ще обов’язково назву ім’я маркетолога Яцека Влодарчика. Спілкування з ним мені особисто дуже багато дало для розуміння багатьох нюансів роботи в нашій галузі. Його книжка «Маркетинг у видавничій справі» — дуже хороша. Ну, і дуже натхненною головною редакторкою і водночас провідною художницею є Сіґуте Ах, співзасновниця литовського видавництва Nieko Rimto».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно