Топ головних книжок 2016 року. Вибір ТСН.ua
Попит створює пропозицію. Це шаблонне правило, може, і не дуже хотілося би застосовувати до літератури, але без нього на ринку, і книжковому в тому числі, – ніяк. З одного боку, переповнений київський Арсенал та Палац мистецтв у Львові мали б засвідчити, що все в Україні із книговиданням добре. А з іншого – розумієш, що численні відвідувачі цих книжкових ярмарків – люди, що безпосередньо пов'язані з книговиданням, викладачі вишів (їх можна і до перших зарахувати), їхні студенти та друзі літтусівки. Звісно, це не статистичні дані, проте натовпи двічі на рік – це не ознака того, що літпроцес осушив своє "болото".
Як не прикро, українці і надалі продовжують мало читати. Зачароване коло "відсутність хороших текстів – відсутність читача" - це проблема обох його складників, і, мабуть, таки кожен має взяти на себе відповідальність за те, що коїться в українській літературі зараз. А не кпинити "бездарів" чи жалітися на людей, що оминають книгарні.
Книжковий бум наразі спостерігається тоді, коли виходить чергове видання, пов'язане із Гаррі Поттером, або ж коли таємничий класик після довгої мовчанки нарешті видає неочікуваний твір. Усі ми пам'ятаємо ажіотаж навколо "Записок українського самашедшого" Ліни Костенко та цьогорічну презентацію п'єси "Гаррі Поттер і Прокляте дитя". Останню за майже три місяці придбали 88 тисяч українців! Це справді дуже хороший показник.
Коли будуть вибудовуватися черги у перший день продажів видань українських авторів – ліпше не братися прогнозувати, але, сподіваємося, це станеться за нашого життя. Поки що варто для початку вирушити в книгарню (на вулиці чи в Інтернеті) та ознайомитися із асортиментом. Цього року у нас з'явилося ще більше перекладної літератури – як бізнес-книжок, так і численних романів з відзнакою від "Пулітцера" чи "Букера". Проте також було кілька важливих видань і українських авторів, від яких, щоправда, очікуєш більшого (і якісно, і кількісно).
Для більшості загубитися серед сотень прекрасних (хоча часом і не дуже) видань 2016 року може стати проблемою. ТСН Книжки обрав знакові видання, на які варто звернути увагу.
Проза
Мирослав Лаюк – "Баборня" ("Видавництво Старого Лева"). Роман із такою дивною назвою написав 26-річний письменник, який досі був відомий за поезією. Ця книжка – його перший прозовий твір, й одразу вона стала доволі обговорюваною в літературних колах. Також роман був номінований на Книжку року BBC – мабуть, найбільш популярний наразі книжковий рейтинг. Доволі різкий і безжалісний – роман розповідає про життя радянської вчительки. З одного боку, доволі типової, з іншого – з дуже неординарною долею. Кохання, зради, вбивства, чекання й неймовірна туга – такі теги можна було проставити до цього роману. З серіальними нотками з латиноамериканськими присмаком. Дехто з критиків назвав роман Лаюка "сирим", дехто зауважив стилістичну неоднорідність. Претензії списали на прозовий дебют автора. Ми ж радимо "Баборню" не тому, що "іншого немає", а тому що варто відчитати цю молоду нахабність, з якою письменник вирішив розібратися із попереднім поколінням – ще й в "святій особі" (м)Учителя.
У цій категорії важко обійти ще один важливий роман українського літератора. Звісно, це "Забуття" Тані Малярчук ("Видавництво Старого Лева"). На нього чекали довго, пам'ятаючи попередні її твори. І, звісно, не можна не згадати, що він отримав відзнаку "Книга року BBC". У романі дві лінії – історична й особиста. Письменниця досліджувала кілька років життя В'ячеслава Липинського – поляка, який вирішив бути українцем, але так і не був оцінений народом. І їй вдалося ввести його в роман так, щоб не викликати почуття нудоти через шкільний матеріал. Навпаки – переймаєшся тотальною невдачею героя, тому що читаєш не про ідеї, а про почуття, хвороби, сподівання й провали. Важко сказати, про кого цей роман передусім – про Липинського чи про іншого персонажа – дівчину (яку не можеш не уособлювати з авторкою), полишену зі своїм сумом. Проте напевно можна стверджувати – читача він ставить віч-на-віч перед страхом забуття.
Поезія
Цілком очікувано і передбачувано, що "Тамплієри" Сергія Жадана (Meridian Czernowitz) стали однією з головних книжок року, що минає, і не лише в поезії. Видання було проілюстроване відомим художником Олександром Ройтбурдом, на його сторінках - "39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував", як зазначив сам автор, додавши, що також писав про "біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається". Ліпше за поета про збірку й не скажеш. Лише приготуйтеся до пронизливості.
Дитяча література
Стівен Гокінґ та його донька Люсі написали спільну книжку Джордж і таємний ключ до Всесвіту ("Видавництво Старого Лева"). Відомий науковець встиг стати справжньою поп-зіркою (ні, не лише завдяки стрічці про нього), тому це "родинне" видання не може не привернути увагу. У доступній для школярів формі автори пояснюють будову Всесвіту та базові процеси. Проте, мабуть, найцікавішою у цьому виданні є її "інтерактивна" обкладинка (за яку окреме "спасибі" творчій майстерні "Аґрафка): під скретч-покриттям прихована загадка для читачів. До речі, На Франкфуртському книжковому ярмарку видання здобуло премію Global Illustration Award.
Науково-популярна література
Тема українсько-польського конфлікту цьогоріч неабияк розпалилася – стараннями польської влади, яка ухвалила резолюцію про визнання подій на Волині 1943 року "геноцидом" з боку українських націоналістів. Що відбувалося на західноукраїнських землях у воєнний та повоєнний час, лишається загадкою навіть для багатьох її сучасних мешканців.
Відповіді на запитання щодо причин й перебігу конфлікту знайдете в книжці директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича "За лаштунками "Волині-43". Невідома польсько-українська війна" ("Клуб сімейного дозвілля"). Науковець адаптував свою монографію для широкого кола і за його ж словами, дещо розширив її.
Перекладений роман
"Щиголь" Донни Тартт ("Клуб Сімейного Дозвілля") уже прийшов до українського читача в ролі зірки зі світовою славою. Пулітцерівська премія, медаль Ендрю Карнеґі. Ну, й нарікання на російський переклад. Деякі фанати влаштували на українське видання справжнє полювання й обривали телефони книгарень: коли ж він з'явиться? Чи варто представляти цю книжку? Мабуть, українському читачеві буде цікаво, що там є персонаж із наших теренів. Ну, а ще його пронизливо печальний сюжет названий за картиною голландського художника Карела Фабриціуса. Тепер полотно їздить на "гастролі", а за ним возять і купи книжок Донни Тартт. Не прочитати цей роман означає випасти із сучасного літературного процесу.
Українська класика
Очевидно, цю категорію варто було б назвати "невідома українська класика", тому що передусім в ній хочеться виокремити видавництво "Темпора" із його серією "Наші 20-і". Доволі амбіційний проект, який витягнув тогочасну українську популярну (чи то пак масову) літературу, який розвернув "розстріляне відродження" до читача зовсім іншим боком - розважальним. Виявляється, тоді люди теж хотіли читати і про кохання-зітхання, і розслідування місцевих шерлоків: детективи, любовні романи, репортажі із мандрівок…
Усього видавництво представило цього року чотири (дуже великі за обсягом) книжки: антологія детективної прози "Постріл на сходах", любовні романи "Беладонна", подорожні репортажі "Шляхи під сонцем" і збірка художніх репортажів Майка Йогансена - "Подорожі філософа під кепом".
Ділова література
Ерік Шмідт, Джонатан Розенберг "Як працює Google" ("КМ-Букс"). Книжка, яка після видання одразу стала бестселером за версіями провідних американських ЗМІ. Звісно, секретів про роботу цієї суперкомпанії її керівники не розкрили, проте поділилися кількома важливими порадами (як успіхів, так і невдач), які стануть в пригоді не лише директорам, а й кожному, хто шукає свою роботу мрії.
Актуальна література
Під цією умовною назвою категорії ми маємо на увазі книжки, які звертаються до тем, що наразі хвилюють українське суспільство і, без сумніву, такою для нас є війна. Книжка Бориса Гуменюка "Блокпост" (ВЦ Академія) – це переживання автора від Майдану до бойових дій, у яких він власне брав участь. Композиційно вона складається із коротких нарисів-оповідань, статусів із Facebook та поезій. Саме вірші, мабуть, найсильніший складник цієї книжки: жорсткі і жорстокі.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно