0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
ТОП-5 мого дитинства: Романа Романишин та Андрій Лесів
 
Після невеличкої перерви ми продовжуємо нашу рубрику «Книжкова полиця», і сьогодні про своє літературне дитинство розповідають співзасновники творчої майстерні «Аґрафка» Романа Романишин та Андрій Лесів, чудові художники, ілюстратори й автори дитячих книжок, зокрема й книжок-картинок «Зірки і макові зернята» та «Війна, що змінила Рондо», що отримали дві нагороди на Болонському ярмарку дитячої книги.
 
Романа: В обох наших родинах склалася добра традиція домашніх бібліотек. У нашій зажди були різні книжкові новинки, часописи, ілюстровані книжки, а для мене добували  різні дитячі книжки з інших країн, якщо траплялася така нагода. Ще до того, як я навчилася читати, мене захоплювали ілюстровані видання і не обов’язково дитячі. Я довго роздивлялася атласи про тварин і мистецькі альбоми про живопис  з татової колекції.
 
Звісно ж в мене було багато дитячих гарно ілюстрованих книжок, проте книгою книг було польське видання «Z powrotem – czyli fatalne skutki niewłaściwych lektur» Збіґнєва Батка (Zbigniew Batko) — польського Керрола, з неймовірно таємничими ілюстраціями литовського художника Стасиса Ейдригевичуса (Stasys Eidrigevičius).
Я не мала жодного уявлення, про що ця книга, але мені ціком вистачало ілюстрацій, до яких я вигадувала власні історії. Батьки багато читали вголос; мені подобалося, як вони зачитували один одному поезію з різних збірок. Дуже любила читати з татом, він завжди робив це артистично, різними голосами та інтонаціями. Тато взагалі чудовий оповідач історій, у нас навіть була власна вигадана серія казок з кумедними героями :)
 
З мамою читали і вчили вірші, моїми улюбленими авторами були Віть Вітько і Микола Вінграновський. А читати мене навчила бабця. Батьки саме були в мандрівці, і за цей короткий час я хотіла навчитися читати, щоб їх здивувати. Саме бабця згодом навчила мене читати польською. А улюбленим дитячим автором був Отфрід Пройслер, особливо його історія про Привиденя.
 
Андрій: У моїй родині книги і читання також завжди були дуже важливими. Нас виховували шанувати книжки, тому я ніколи нічого не рвав, не обмальовував. Згодом мені навіть виділили власну полицю в домашній бібліотеці — вона була найнижче, аби я міг до неї дотягтися.
 
Читати мене вчив дідусь. У два роки мені подарували зеленого надувного м’яча з літерами на ньому, так я вивчив абетку граючись. Взагалі дуже рано навчився читати. І першою улюбленою книжкою була «Печу, печу хлібчик» з ілюстраціями Голозубова.
 
З батьками вчив багато віршів і декламував їх, коли всі збиралися. У мене було багато улюблених книжок, але найбільше зачитувався історією про Карлсона від Астрід Ліндгрен. А ще була ціла серія казок народів світу від видавництва «Веселка», якими я захоплювався. І кожного року чекав на альманах «12 місяців» — дуже класний був проект.
Романа: Проте були речі, які я не хотіла читати. Наприклад байки Глібова — дуже мені не подобався менторський тон в кінці кожної байки. А ще коли у книжці однією з героїнь була принцеса або королівна — на мене це наганяло неймовірну нудьгу.
 
Андрій: А мене лякали вірші Пушкіна, які ми читали в школі. Особливо уривок про лукоморье.  А взагалі, не пам’ятаю, які книжки я не хотів читати. Та й зараз читаю дуже багато різної літератури, майже ніколи не залишаю книжку недочитаною.
 
Романа: У дитинстві багато читала, часто ходила до бібліотеки, бо дуже любила тамтешній «клімат». А зараз, завдяки улюбленій роботі, читаю навіть ще не видані книги :)
 
Так трохи подискутувавши ми склали перелік ТОП-5 книг, якими ми зачитувалися в дитинстві. І, зрештою, радимо їх читати і сучасним дітлахам:
 
Отфрід Пройслер «Привиденя», «Водяничок»
Міхаель Енде «Момо»
Туве Янссон «Країна мумі-тролів»
Ми в дитинстві мали лише «Диво-капелюх» від видавництва Веселка, проте зараз можна читати про усі пригоди мумі-тролів у чудовому перекладі Наталі Іваничук. І ми дуже втішені, що створили редизайн для книжок про улюблених героїв дитинства для видавництва ВСЛ.
 
Джеймс Крюс «Тім Талер, або Проданий сміх»
Астрід Ліндгрен
А от про улюблену книжку Астрід Ліндгрен ми так і не домовилися. Тому Андрій радить книгу «Малюк і Карлсон, що живе на даху», а Романа —  «Знаменитий детектив Блюмквіст».  Але ще ж є «Пеппі Довгапанчоха» і «Роня, дочка розбійника» і ще багато-багато цікавого.
 
Вам може бути цікаво
Дві книги Старого Лева – у довгому списку премії «Зустріч-2021»!
«Мирослава та інші з нашого двору» запрошують на зустріч у Києві!
Чернінька Олена
Шкіль Андрій
Селфі в Парижі
Книга «20+1, або Земля мертвих» Павла Вольвача – серед фіналістів премії «Еспресо. Вибір читачів 2021»
stary_lev Стежити
дописів читачів