"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Топ-5 книжок для песимістів, які повернуть жагу до життя
Леся Коверзнєва
 
Еспресо.TV пропонує огляд книжок, після прочитання яких хочеться беззастережно насолоджуватись кожним найнесподіванішим днем, що приготувало життя. Якщо здається, що світ навколо втратив яскравість фарб, можна поринути в світ однієї з запропонованих книжок, аби по-новому закохатися у життя.
 
"Джеремі Кларксон та світ довкола"
 
Книжка скандального британського журналіста, колишнього ведучого програми BBC Top Gear, Джеремі Кларксона, швидко поверне бадьорість та втрачений життєвий тонус.
 
Його гострі, цинічні дотепи викличуть у вас настільки різноманітний спектр емоцій, що відразу важко буде зрозуміти, подобається вам цей автор чи ні. Втім, однозначно, що ніхто не лишиться байдужим.
 
З цієї книги ви не лише дізнаєтесь, що і чому дратує всесвітньо відомого журналіста (а це не лише пенсіонери і прем’єр-міністр Великої Британії, верескливі діти, що сидять поруч у літаку, та колеги, стюардеси та розетки у Євросоюзі). Кларксон не соромиться давати цікавезні поради на кшталт такої, як пари трусів може вистачити на чотири дні: "Дивіться: першого дня носите їх так, як належиться, другого – задом наперед, третього – навиворіт і четвертого – навиворіт і задом наперед".
 
Хто ще таке підкаже?! Навіть  якщо ви не дивитесь телевізор, не розумієте англійський гумор та не цікавитесь автомобілями, не варто ігнорувати цю новинку від "Видавництва Старого Лева". 
 
Айн Ренд. "Атлант розправив плечі. Несуперечність"
 
Соціальна антиутопія, яку Айн Ренд написала більше п’ятдесяти років тому, і що нещодавно вийшла українською мовою у видавництві "Наш Формат", з одного боку занурить у безодню відчаю, з другого — поверне давно втрачену надію. Особливо тим, хто услід за Діогеном продовжує шукати.
 
Ця книга затягує, заворожує, переключає якісь глибинні налаштування світосприйняття. А, якщо вірити даним опитування Бібліотеки Конгресу США , трилогія Айн Ренд є другою (після Біблії) книгою, що змінила життя американських читачів. Проте, в цієї книги, як і у самої філософії об’єктивізму, є не лише палкі прихильники, а й такі ж гарячі супротивники. Однак до якого б табору ви не приєдналися, навряд чи заперечуватимете надзвичайну актуальність "Атлантів", що не втрачається протягом стількох років. 
 
Митрополит Антоній Сурозький.  "Світло у темряві"
 
Книга останньої серії розмов митрополита Антонія Сурозького — це підсумок духовного розвитку життя 90-річного старця. 
 
Втім, великий проповідник не повчає, а нібито розмірковує разом з читачем про те, що його хвилює. Власне, про те, що хвилює кожного в цьому світі. Звісно, ця книга про Бога. Про віру. Але вона також про людину, її пошуки та сумніви.
 
Особливість Антонія Сурозького в тому, що він, попри свій сан, ніколи не був відірваним від світу. Він вивчав медицину, працював хірургом і навіть брав учать у французькому русі опору під час Другої світової війни. Отже, на собі відчув незгоди, що спіткали його сучасників.
 
Тому у розмовах митрополит Сурозький, доктор Кембриджського університету, звертається не до абстрактного співрозмовника, він звертається до людини, що пережила 20 століття і прийшла у 21 зневірена та розчарована. 

 

Анна Гавальда. "Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав" 

Прості історії про звичайних чоловіків та жінок ненав’язливо та м’яко нагадують про те, що не обов’язково чекати на зміни, можна самостійно зламати схему. 
 
Хоча заведено вважати, що Гавальда пише для жінок, чоловікам також було б незле помріяти. Після прочитання її творів відчувається, що фарби сяють яскравіше, смак відчувається більш гостро, а кожна людина здається по-особливому таємничою. Можливо, тому хочеться зробити щось непритаманне самому собі. Наприклад, посміхнутись симпатичному незнайомцю (чи незнайомці) в метро. 
 
Мабуть, якраз в цьому і є секрет популярності цієї письменниці, книжки якої перекладено більше ніж 30 мовами.
 
Ян Твардовський.  "Інша молитва"
 
Здається, немає нічого дивного в тому, що польський священик Ян Твардовський у своїх віршах пише про Бога. Проте це не звична релігійна поезія. Її автор не наставляє, не виголошує промов, і навіть не прославляє Бога у традиційному стилі духовної лірики. Він з ним розмовляє.
 
В його емоційних віршах стільки світла, добра, любові до людей, навколишнього світу, а ще тонкої іронії, що вони розширюють рамки канонів релігійної поезії. Це вірші не священика, а особистості, якій притаманні всі слабкості звичайної людини.
 
До речі, сам Ян Твардовський, що дебютував у 22 роки збіркою  "Повернення Андерсена", виданою накладом у 30 примірників, був настільки скромним, що ніколи не називав себе поетом, просто казав, що "пише вірші".
 
Після знайомства з цією поезією якось інакше сприймаєш звиклі речі, події, вчинки, відшукуєш відтінки давно загублених смислів. Ніби це неймовірне співчуття  та любов до світу Яна Твардовського перейшли і наповнили тебе зсередини.  
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage