«Тема для медитації» — культовий твір письменника і перекладача Леоніда Кононовича, що вперше побачив світ у 2005 році. З того часу роман перевидавався кілька разів, а сьогодні книга в художньому оформленні Слави Шульц зайняла своє почесне місце в серії «Новітня класика»  «Видавництва Старого Лева».

Що означають для нас поразки минулого? Що на них чекає — забуття чи відплата? І чи справді аж така важлива минувшина для людей сучасної України? Голодомор і діяльність дисидентів, війна у Боснії й повстанський рух у 20-х роках, помста і спокута — все це в центрі неймовірної, психоделічної прози, де сон поєднується з явою, а дійсність із передсмертними мареннями головного героя.

Роман «Тема для медитації» — це філософсько-екзистенційна драма, що пробуджує генетичну пам’ять українців. Крізь призму життя головного героя роману Юра, автор оповідає про жахливі події в українській історії ХХ століття: голодомор, колективізацію, радянські репресії.

В одному з інтерв’ю Леонід Кононович розповідав, що написав роман «Тема для медитації», аби українці не втратили пам’ять і не забули ті страшні події. Минуло 20 років від часу, коли роман вийшов у світ. І зараз автор ділиться думками стосовно перевидання книги: «Колись В’ячеслав Медвідь написав: “Ми повинні зробити все, щоб через сто років не сказали: в Україні був голод. Загинуло 8-10 мільйонів людей”. Але вже сьогодні Тридцять Третій рік став просто страшною казкою. Адже в роки Незалежности ніхто не був за нього покараний, партійні діячі тієї пори, активісти і комсомольці, що забирали хліб, спокійно дожили свого віку і померли на початку двотисячних. А нові покоління не мають цього досвіду. Тому я вважаю цю річ артефактом, музейним експонатом, хоч на декого вона і справляє глибоке враження».

Свою оповідь Кононович веде не лінійно: у книзі є декілька просторів та сюжетних ліній, які тісно переплітаються між собою. Особливий наратив твору — це глосарій: специфічні позасюжетні тексти, якими автор пронизує полотно роману. 

«Знайомство з книгою у мене відбулося в кілька етапів. Декілька разів я сідала за її прочитання, так як майже не була знайома з язичницьким світом і фольклорною традицією, — розповідає про досвід ілюстрування тексту художниця Слава Шульц. — Присутність глосаріїв, як самостійних елементів тексту, не полегшувала завдання. Я плуталась і не була впевнена, що «потягну» її. Але, все ж, така незвична подача інтригувала і книга мене перемогла. Її складність на початку стала викликом і в середині книги я вже не змогла відірватися. В художньому оформленні цієї книги я спробувала поєднати містичне з реальним шляхом якогось контрасту. Так з’явилася ідея з чорно-білими постатями, обличчями та кольоровими декоративними вставками. При цьому я не слідкувала за тим, щоб якось відокремити явне від уявного. В ілюстраціях все перемежовується, так само, як у тексті. Інколи не розумієш, чи це насправді сталося з героєм, чи це привиділось».

Роман «Тема для медитації» Леоніда Кононовича став Книгою року у 2005 році. У 2009-му твір здобув премію імені Григорія Косинки і номінувався на Шевченківську премію. Сьогодні ж роман входить у перелік найкращих українських книжок, які варто прочитати кожному. А у творчості самого автора  твір займає чільне місце: «Для мене це найважливіший твір. Це прощання з епохою, з собою колишнім, із усіма ілюзіями юнацької пори», — ділиться думками Леонід Кононович.