«Видавництво Старого Лева» підготувало до друку нову книгу письменниці, журналістки, авторки книги «#Моя УПА» Любові Загоровської. У своїй новій книзі «Таборові діти» авторка зібрала свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Автор обкладинки до книги Іван Кипібіда.

«”Перший рік свого життя я провела в тюремній камері. Там і ходити вчилася”. Ця фраза з одного інтерв’ю стала для мене тим тригером, який і спонукав до написання цієї книги, – розповідає Любов Загоровська. – Я замислилася, скільки ж серед нас людей, репресованих радянською системою ще в дитячому віці».

У книзі «Таборові діти» зібрано 63 розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. 

«Ціле покоління людей, які зазнали величезної психологічної травми, переживши в дитинстві те, що навіть не вкладається в голові, а потім підсвідомо передали цю травму своїм дітям, онукам, та й правнукам. І травму цю досі не проговорено належним чином на загальнодержавному рівні. А історія змушує повторювати невивчений урок. Знову українських дітей масово викрадають і вивозять до Росії, де тими ж методами «перевиховують», викорінюючи з них усе національне.

Свідки відходять. Їх стає дедалі менше. І дуже важливо записувати їхні свідчення, фіксувати кожен злочин системи проти людини, проти дитини. Свідки мають говорити. А ми повинні слухати їх, запам’ятовувати, передавати ці знання нашим дітям. Важливий кожен голос цього покоління», – пише Любов Загоровська.

Книга «Таборові діти» — це чергове розвінчування міфу про «один народ», яким українців і досі щедро годує російська пропаганда.

    

Любов Загоровська – журналістка, письменниця. Народилася і мешкає в Івано-Франківську. Навчалася на філологічному факультеті Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Після закінчення працювала в обласній науковій бібліотеці ім. І. Франка, потім журналісткою місцевих ЗМІ. Авторка поетичної книги «Назустріч вітру», яка була відзначена міською літературною премією ім. І. Франка, роману «Коли були ми…», збірки оповідань «На їхніх маленьких плечах…», казок «Завдання для Бабайка, або Різдвяна плутанина» та книжки спогадів «#МояУПА».