Світ ламає всіх. 10 цитат із роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє»
Гемінґвей, як і головний герой роману воював на італійському фронті. Історія кохання із медсестрою Кетрін Барклі також є реальною.
Дацюк Ольга, Inspired
Український переклад культового роману про Першу світову війну Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» вже вийшов друком у «Видавництві Старого Лева». Один із найвизначніших романів ХХ століття побачив світ у перекладі Віктора Морозова, а Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка») для українського видання винайшли новий візуальний образ. Inspired разом із Видавництвом Старого Лева підготували 10 цитат з роману.
Захоплива оповідь американського письменника, яка побачила світ 1929 року, висвітлює жорстокі реалії війни. У ній знаменитий гемінґвеївський телеграфний стиль переплітається з вкрапленнями потоку свідомості, а від того емоції твору сприймаються особливо гостро. Книжка частково автобіографічна. Гемінґвей, як і головний герой роману Фредерік Генрі, воював на італійському фронті та лежав у госпіталі в Мілані. Історія кохання із медсестрою Кетрін Барклі, про яку розповідає автор у книжці, також є реальною.
За словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, цю книжку вони прагнули зробити візуально схожою на антивоєнні плакати: лаконічною, виразною, поза часом і без прив’язки до жодної з епох.
До теми. Купити книжку «Прощавай, зброє»
«У передмові до роману Гемінґвей декларує, що цей твір є антивоєнним. Хоча сюжетно роман про Першу світову війну, проте відчуття таке, ніби він про теперішню, нашу війну, – розповідають Романа і Андрій. – Уся візуальна концепція побудована на важливій цитаті з твору: “Світ ламає всіх, і багато хто стає після цього ще міцнішим на зламах…”. Саме цей “злам” ми підкреслили в ілюстраціях – злам книжки, межа сторінок є межею двох світів, деформує речі, як це робить війна з людськими життями».
У тексті є дуже багато води, поту, дощу, вогкості, тож саме звідси, за словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, у зображеннях багато розтікання і деструкції. Рукав військової форми на обкладинці роману «Прощавай, зброє» перетворюється у чорну траурну стрічку. «На перший погляд, тут цього розтікання і руйнування не видно, однак вони ховаються під суперобкладинкою і відкривають лише тоді, як її зняти», – пояснюють митці.
1.
Світ ламає всіх, і багато хто стає після цього ще міцнішим на зламах. Але тих, хто не ламається, він убиває.
2.
Ні, стареча мудрість — це велика омана. Старі не стають мудрішими. Вони стають обачнішими.
3.
Лише поразка робить з нас християн.
4.
Але люди так роблять. Кохають одне одного, а тоді вигадують непорозуміння й починають сваритися, і все — вони вже не одна спільна душа.
5.
Але ті ночі, про які ви розповідали. Це не любов. Це тільки пристрасть і хіть. Коли ви любите, то хочете зробити щось добре. Хочете пожертвувати собою. Хочете служити.
6.
Те, що книга описувала трагічні події, мене не засмучувало, адже я знав, що життя — це трагедія, фінал якої завжди однаковий.
До теми. Купити книжку «По кому подзвін»
7.
Я люблю гуляти під дощем. Але він приносить нещастя коханцям.
8.
Я відчував себе самотнім, коли був з багатьма дівчатами, і це найсамотніша самотність.
9.
Можливо, війни тепер не завершуються перемогами. Можливо, вони тривають безконечно. Можливо, це нова Столітня війна.
10.
Старіє тіло. Інколи я боюся зламати собі пальця, немов шматочок крейди. А от дух не старіє і не надто мудрішає.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно