Щоб потішили американських діток, які просили Меґан МакДоналд написати про молодшого братика Джуді Муді, авторка написала цілу серію книг про Стінка. А щоб потішити українських маленьких читачів, Старий Лев почав видавати цю серію українською. У книгарнях вже можна знайти першу повість — «Стінк: неймовірний хлопчик-коротунчик».

Нещодавно перекладачка книжок про Джуді Муді та Стінка Наталія Ясіновська зустрілася з письменницею Галиною Ткачук в прямому ефірі на Facebook-сторінці Старого Лева. Вони порозмовляли про нове українське видання, обговорили найбільші проблеми Стінка, його неймовірні суперсили, а також не забули згадати й про Джуді Муді, звичайно. Пропонуємо вам почитати деякі цікаві думки із розмови.

 

ПРО СТІНКА ТА ДЖУДІ МУДІ

Наталія Ясіновська: Із книжок про Джуді Муді мені запам’яталися деякі особливі моменти зі Стінком. Наприклад, як вони шукали жабуна. Ходили під дощем, знайшли ту жабу, а потім ще мали з нею багато пригод. Без Стінка також не було би клубу жаб’ячих дуркунців, а Джуді без нього не рятувала би світ [...].

Словом, зі Стінком пов’язано дуже багато подій. Коли Меґан МакДоналд, авторка книжок про Джуді, приходила у школи на зустрічі з дітьми, то її неодноразово питали і просили: «А напишіть окремо про Стінка». І от настав момент, коли вона таки здалася і написала про нього. Навіть присвята у першій книжці звучить так: «Всім читачам, які просили про Стінка».

На всі ці запити Меґан МакДоналд почала писати про Стінка, і зараз є вже дванадцять книжок про нього. Це не враховуючи «Стінкопедії» і якихось таких видань із завданнями.

 

ПРО ПРІЗВИСЬКО СТІНКА

Наталія Ясіновська: Його фактично називають смердюком. Якби ми перекладали прізвисько Stink, то він би був Смердюком. Досить грубо так.

Але його називають Стінком практично всі, хоч насправді хлопчика звати Джеймс. У цій книжці з'являється його справжнє ім'я, а от в книжках про Джуді Муді, здається, повне ім’я взагалі не згадується. Він просто Стінк. Навіть батьки його так називають, тому виникає враження, що так Стінка і звати.

 

ПРО СТІНКА І ДЖЕЙМСА МЕДІСОНА

Наталія Ясіновська: Джеймс Медісон, четвертий президент Америки — це улюблений президент Стінка. Чому саме він? Тому що Медісон теж низенький.

У першій книжці проблема Стінка полягає в тому, що він хоче вирости. Він низенький, коротенький. Креветка, як його часом називає Джуді (досить прикро таке чути від сестри). Він дуже хоче вирости, але це не вдається.

І водночас Стінк заспокоює себе: що от був такий президент, який теж був низьким. Тож саме про Джеймса Медісона Стінк пише свій твір до Дня президента. Зазвичай — і це правда — в американський школах на день президента найбільше говорять про Джорджа Вашингтона і Авраама Лінкольна. Вони дуже колоритні: один із перукою, інший з великим капелюхом. От про них знають найбільше. [...] А Стінк хоче розповісти про свого улюбленого президента. Щоб говорили не лише про Вашингтона і Лінкольна, а щоб знали більше і про Джеймса Медісона.

 

ПРО КОМІКСИ СТІНКА

Галина Ткачук: Щодо суперсил Стінка.  Він має суперсилу, яка є далеко не в кожного — заспокоюватись від виконання домашньої роботи. Це ж просто щасливчик на мільйон! Це як розмальовки-антистрес. Для когось вони дійсно є антистресом, а для когось якраз стресом. Але окрім цього, Стінк ще малює комікси! І він у цьому геніальний.

Як людина, яка має справу з творчими дітьми, хочу розповісти про одну ситуацію. У нас теж іноді в такому віці хлопчики і дівчата люблять таке різне малювати. І я пам’ятаю, що один хлопчик — назвемо його Стінк — намалював комікс, а інший дуже сміявся і сказав, що це вийшло «безсмислєнно і безпощадно»:) Це, звісно, такий шматочок спілкування, але ось на чому я хочу наголосити. Малюючи, передаючи ці комікси Стінка, Меґан МакДоналд дуже класно вловлює, як діти насправді складають історії. Якби ці історії складав дорослий, то вони були б не такими. А тут все передано: швидкий розвиток сюжету, іноді щось безсенсовне, але смішне тощо.

ПРО ПЕРЕКЛАД КНИЖОК ПРО СТІНКА

Наталія Ясіновська: Тут я трішки привідкрию завісу таємниці і розповім також про роботу із другою книжкою «Стінк і неймовірний супергалактичний льодяник». У ній діти вчаться писати листи, зокрема на мові ідіоми. І Стінк малює комікси за ідіомами. Я думала про те, як це взагалі зробити? Вислів «встав не з тієї ноги» — це ще можна. Але от, наприклад, ми кажемо «робити з мухи слона». В англійській мові цей вислів звучить як «робити гору з кротовиння». І тут вже не муха і слон, а кротик і гора намальовані! Такі моменти можна було б оминути, якби це було тільки у тексті. Але ж воно намальовано! Тому треба якось прив’язуватись до малюнка і обігрувати його. Це було непросто.

Окрім цього, починається книга з того, що Стінк у магазині цукерок. Там багато різних солодощів. Але не всі цукерки, які поширені в Америці, є знаними в Україні. Це теж було не так легко. Як колись у Віктора Морозова в «Чарлі і шоколадна фабрика» були різні цікаві «лизальні шпалери» й інші дивовижі, так і мені зі Стінком треба було добре подумати. Вигадувати, викручуватись, щоб це звучало українською. Щоб це було кумедно, бо Джулі Муді бавиться словами, і це мають бути грайливі слова, цікаві. Хоч книжки про Стінка і менші за обсягом, але над такими вивертами інколи треба значно довше позависати, щоб вигадати щось цікаве і відповідне.