"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Старий Лев на Франкфуртській міжнародній книжковій виставці
У Франкфурті (Німеччина) закінчилась одна з найбільших у світі книжкових виставок, у якій взяло участь і «Видавництво Старого Лева». Про зустрічі, новинки, презентації, старих та нових друзів, про реакцію іноземців на слово «Україна» та українські книжки розповіла заступник головного редактора «ВСЛ» Катерина Міхаліцина.
 
Найгарячішими для представників видавництва були середа і четвер з десятої до четвертої – прайм-тайм для зустрічей та знайомств. Так, у четвер книжками Старого Лева цікавилися іранці, каталонці, поляки, китайці, бельгійці та французи. Приходили й ті, хто після представлення видань з каталогу «Білі круки - 2014» («White Ravens - 2014») дізналися про книгу Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько «Хто зробить сніг» й захотіли власноруч її погортати.
 
      
 
«Корейці питали, чи випускатимемо ми електронну версію книги «Зірки і макові зернята» Творчої майстерні «Аґрафка», - розповідає Катерина Міхаліцина. - Іранці та іракці цікавилися українськими народними казками, які були б оздоблені ілюстраціями у нашому стилі. Одна француженка сказала мені, що коли гортаєш наші книжки, на душі стає тепло».
 
У п’ятницю був шкільний день, і усі переходи та холи заповнили дітлахи. Традиційно, маленькі та юні читачі, приходячи на книжкову виставку, вдягають костюми улюблених літературних героїв. То ж у виставковому центрі стало гамірно й весело.
 
«Вони ходять великими групами з купою супроводжуючих, розглядають книжки і людей, - згадує Катерина. - Хлопчисько років 10 сказав мені, що знає, де знаходиться Україна, і що хотів би мати таку зелену пташку, яка намальована у нас на стенді. Власне про те, що в нас дуже привабливий стенд, мені сьогодні сказали приблизно сімома різними мовами».
 
Серед гостей стенду «Видавництва Старого Лева» були письменники Андрій Курков та Юрій Винничук, а також Каті Вібе - дослідниця дитячої літератури Середньої та Східної Європи, представник Internationale Jugendbibliothek, International Youth Library.
 
«Україна мене вразила, - зізнається Каті Вібе. - Ще кілька років тому неможливо було уявити, що на конкурс «Білих Круків» надійдуть такі роботи, які ми отримали цього року. Відчувається прорив, рух у правильний бік. Я дуже рада, що книга «Хто зробить сніг» має продовження. Це дивовижна історія про щоденне життя, про кротенят, які ставлять справжні дитячі запинання, і про батьків, які намагаються чесно на них відповідати. Про родину і світ довкола неї. І взагалі, на тлі дуже кольорових, навіть строкатих тутешніх книг, це видання вражає своєю світлістю, спокоєм як ілюстрацій, так і самої оповіді. Її неможливо проминути. Тішуся, що практично кожна книжка «ВСЛ» - це маленька подія. Ваші книжки дуже європейські, і разом з тим зберегли щось дуже своєрідне, неповторне. Вражають творіння «Аґрафки» - Романа Романишин та Андрій Лесів знають, які історії і як саме розповідати дітям».
 
Також Катерина Міхаліцина зустрілась з Діаною Рол-Хансен - представником фонду «NORLA», який опікується норвезькою літературою у всьому світі. Діана була втішена тим, що Старий Лев видав книгу «Йорген+Анна=любов» норвезької письменниці Відґіс Йорт.
 
«Вона запропонувала нам кілька цікавих варіантів дитячої літератури, - розповідає Катерина Міхаліцина, - як шибеницько-хлопчачої, так і дівчачої. Про те, як навіть будучи аутсайдером можна зробити своє життя цікавим, а життя твоїх кривдниць - нестерпним. Особливо мене вразила книжка під назвою «Війна», де про розлучення чоловіка і дружини розповідають, як про війну: вибухи бомб, жертви, біженці, зброя, черги пострілів і перемир'я. Оповідь іде від імені старшої дочки, яка постійно думає про те, чи вціліє вона і її брати у цій війні. Чи виживе. Проте книжка закінчується надією: минають роки, дівчинка дорослішає і починає потроху прощати батькам. Страшно, але дуже правдиво написано».
 
   
 
Оскільки на стенді був напис «Books from Ukraine», багато людей під час спілкування намагалися переходити на українську мову.
 
«Журналістка з Нюрнберга, Ольга, попросила почитати шматочок тексту українською, щоб послухати, як звучить мова, як вона плине, - розповідає Катерина Міхаліцина. - Ольга сама з Омська, але дуже хоче вивчити нашу мову, вже навіть трохи говорить і читає нею. Я прочитала їй кілька абзаців з книги Богдани Матіяш «Братик Біль, Сестричка Радість», і вона була така розчулена, що придбала цю книгу. Пані Людмила, викладач малювання та колишня киянка сказала, що закохана в наші книжки. А коли почула, що книга Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько увійшла до крутого міжнародного рейтингу, то почала розповідати своїм студентам і просто німцям, які стяли поряд з нею, що вона пишається нами, що ця книжка - це щось неймовірне, що вона щаслива, що знайшла нас».

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage