У «Видавництві Старого Лева» вийшли друком два культові романи одного з найбільш контраверсійних українських авторів Олеся Ульяненка — «Сталінка. Богемна рапсодія». 

Вперше тексти були опубліковані 1994 та 1999 року, а у новому оформленні «Сталінка» та «Богемна рапсодія» об’єднані під однією обкладинкою та доповнені ілюстраціями авторства Максима Філіпенка.

«Сталінка» стала найсильнішим дебютом свого покоління та першим переможцем Малої Шевченківської премії. Сюжет починається з того, як Лорд і Лопата, двоє пацієнтів психіатричної лікарні в Київській Деміївці, тікають із палати через каналізаційний колектор просто в серце Сталінки — району, що живе за власними законами. Дорогою їм трапляються злодії, каліки, священники, коханки і мерці — кожен зі своєю правдою про те, що означає бути вільним, коли в тебе немає майже нічого свого. Це історія про втечу, яка починається за межами лікарняних ґрат і перетворюється на боротьбу за право жити й залишатися собою у світі, що не дає на це майже жодного шансу. 

«Богемна рапсодія» переносить дію з підвалів Сталінки на тераси мистецької богеми — у світ художників, поетів і мрійників, які тікають від системи не через каналізаційний люк, а через творчість, алкоголь і кохання. Роман побудований у три частини — «Клоц», «Лариса», «Острів» — і продовжує історію знайомих зі «Сталінки» героїв уже в новому середовищі. Але свобода тут виявляється не менш небезпечною, ніж дно, з якого рвалися герої «Сталінки», — тільки значно красивішою на вигляд. Разом «Сталінка» та «Богемна рапсодія» складають діагноз одному й тому ж часу, поставлений із двох точок сприйняття — підвалу і мансарди. 

Олесь Ульяненко (1962–2010) — український письменник, автор понад двадцяти романів і повістей, лауреат Малої Шевченківської премії. Його біографія могла б стати матеріалом для окремого роману: медичне училище й морехідна школа, служба десантником у Східній Німеччині та Афганістані, робота в Якутії, панківський Ленінград, а згодом — київське літературне середовище. 

Творчість Ульяненка стала одним із найгостріших явищ української літератури 1990–2000-х років, зокрема за змалювання морального падіння духовенства Києво-Печерської лаври в одному зі своїх романів він зазнав анафеми Московського патріархату, а у 2009 році став першим письменником незалежної України, чий твір офіційно намагалися заборонити через звинувачення у порнографії. 

Книга вже доступна у всіх книгарнях «Видавництва Старого Лева» та на сайті.