Справжні монстри: найцікавіші дитячі книжки про динозаврів
Почнімо з того, що геть усі діти (та й дорослі), байдуже, як вони ставляться до читання, історії, науки, тварин тощо, майже не мають шансів на те, щоби не полюбити динозаврів. Адже саме динозаври і є тими справжніми монстрами, диковиськами, дракониськами з улюблених казок і легенд! Усі ці іхтіозаври, трицератопси, велоцираптори, тиранозаври, стегозаври, брахіозаври…— усі вони і є «живими» доказами тому, що фантастичні світи існують, просто не зараз, а там, у далекому-далекому минулому, коли люди ще навіть не існували. Тож сьогодні пропоную до вашої уваги добірку дитячих книжок, які подарують можливість і дітям, і їхнім батькам, і просто дорослим вирушити у мандрівку часом та познайомитися з цими загадковими створіннями.
Міра Київська, "Букмоль"
Маленькі дослідники: Динозаври, Аллан Сандерс, Рут Мартін
(#книголав, переклад Тетяни Кузьменко)
3+*
Усе починається з дитинства — і саме з розгортки із назвою «Динозавренята», що розповідає про те, як саме більшість динозаврів з’являлася на світ, починається книжка-картонка «Динозаври» зі знаменитої інтерактивної публіцистичної серії «Маленькі Дослідники», за видання якої активно узялися у «Книголаві». І, треба визнати, що для книжки про динозаврів це дуже вдалий початок, адже читачі — також, якщо ви не забули, діти — зможуть одразу відчути зв’язок із цими (поки) милими створіннями, які захищали свої яйця, піклувалися про своїх малят, годували їх та дбали про те, щоби в них була затишна оселя.
Після цієї розгортки читачі мають змогу ближче познайомитися з мешканцями трьох періодів: тріасового, юрського та крейдового. Потім дізнатися про найбільших і найменших динозаврів, про жителів морських глибин і, звісно ж, неба. А наостанок про сумне — про загадкову загибель майже усіх динозаврів, а також кількох щасливців, які вижили.
Хоча картонка має усього вісім розгорток, інформації вона, завдяки віконечкам, містить багато. Тож і маємо тут купу фактів і про особливості та відмінності різних видів, і про раціон і середовище проживання, і про зовнішній (і навіть внутрішній) вигляд багатьох представників цього загадкового надряду плазунів, і про те, як вони одне з одним уживалися.
Але автори книжки не обмежують своїх читачів лише динозаврами, тому, гортаючи сторінки цієї картонки та відкриваючи віконечка, діти зможуть довідатися чимало інших цікавинок. Зокрема, про те, хто такі палеонтологи, що таке виверження вулканів, як утворюються скам’янілості, про утворення окремих континентів, про рослинний і тваринний світ тих часів тощо.
Крім інтерактивних віконечок, родзинкою книжки можна вважати не-сюжетні, але страшенно емоційні, кумедні, яскраві та динамічні ілюстрації Аллана Сандерса, з якими досліджувати минуле справді весело та захопливо. Тим більше, що, як і в попередніх виданих в Україні книжках цієї серії, з лексикою також усе без проблем: у книжці немає складних для розуміння слів, а всі нові поняття пояснюють у легкій та доступній формі.
Мій великий Віммельбух. Динозаври
(Ранок, І. Конопленко)
0+*
Віммельбух із динозаврами від видавництва «Ранок», хоч і знайомить дітей із ключовими фактами з життя доісторичних рептилій, є книжкою насамперед розважальною. Головним чином тому, що самі динозаври на розгортках книжки зображені не стільки реалістично та історично вірогідно, скільки з гумором та «людяно». І це добре, адже малюкам буде куди цікавіше та смішніше розглядати їх і впізнавати знайомі емоції, активності та ситуації, відшукувати на малюнках цікаві деталі та вирішувати, що з усього цього правда, а що є наслідком бурхливої фантазії автора-художника.
Кожна розгортка супроводжується коротеньким текстом, який розповідає про той чи інший період, а також містить винесені за межі загального малюнку зображення та назви деяких динозаврів, які мешкали на Землі саме у цей час. А ще віммельбух має головного героя, тож читачам пропонується вирушити у мандрівку тріасовим, юрським, крейдовим, мезозойським і кайнозойським періодами не одному, а разом із дослідником Діно Хіпсі — маленьким динозавриком, якого можна відшукувати на кожній розгортці.
Чи не найбільша принада книги «Мій великий Віммельбух. Динозаври» у тому, що, як і книжками без слів, ним можуть насолоджуватися читачі будь-якого віку. Не обов’язково ж одразу серйозно досліджувати світ динозаврів і вчитися відрізняти диплодоків від бронтозаврів, а тиранозаврів від трицератопсів. Можна просто гортати книжку та отримувати задоволення від розглядання малюнків.
Ба більше, після такого віммельбуху у багатьох читачів виникне бажання довідатися більше про його героїв, а, отже, продовжити свою мандрівку світом літератури про далеке-далеке минуле нашої планети.
Єдине, що таки непокоїть у цьому виданні, так це авторство. Як не як, а зазначити не лише прізвище, але й ім’я художника — це обов’язок видавців.
Епоха динозаврів, Стівен Брусатті, Деніел Честер
(ВСЛ, переклад Ксенислава Крапка)
6+*
Незмінно суб’єктивно, проте без зайвих вагань книжку Стівена Брусатті та Деніела Честера «Епоха динозаврів» можу назвати найкращою енциклопедією динозаврів для дітей з усіх, що коли-небудь з’являлися в Україні. Принаймні на сьогодні. І, певна, що чимало з вас, просто узявши до рук це видання, одразу ж підтримають таку думку. Велике, вишукане, красиве, добре структуроване… Як не крути, але у конкурентів, тобто в решти енциклопедій динозаврів для дітей молодшого шкільного віку, просто немає шансів.
Найпершими у цю енциклопедію закохуються очі: тут вам і в міру яскраві кольори на матовому папері, і лаконічні форми, і симпатичні схемки та таблиці, і надзвичайно живі, попри увесь схематизм і мінімалізм, ілюстрації. Лупаті та зубаті, ворожі та перелякані, голодні та ситі — герої енциклопедії «Епоха динозаврів» напрочуд різні, але завжди цікаві. Навіть, якщо говорити про їхнє забарвлення. Оскільки «ніхто достеменно не знає, якого кольору були динозаври», кольорові рішення Деніела Честера не знають упереджень, тому зі сторінок книги на читача дивляться рожеві, пурпурові, зелені, жовті, бузкові, фіолетові та багряні плазуни.
Не поступається, або майже не поступається, у довершеності візуальній складовій і текст. Хоча Стівен Брусатті — зовсім не дитячий автор, а доктор філософії у галузі екологічних наук, палеонтолог та біолог-еволюціоніст, який спеціалізується на анатомії та еволюції динозаврів, зі своїм завданням розповісти про динозаврів дітям він впорався чудово. Інформації книжка містить багато і вона, варто зазначити, не завжди проста та зрозуміла (чого лишень варті назви половини динозаврів!). Втім, різноманітні порівняння, вигадливі метафори, запитання і не-академічний стиль допомагають миттєво її схоплювати та швидко перетравлювати. Уникаючи зверхності та сюсюкань, Стівен Брусатті звертається безпосередньо до читача — і це ще одна приємна особливість книжки, адже поступово між автором і читачем вибудовується вельми дружній зв’язок, через що не хочеться лишати книжку недочитаною.
Джеронімо Стілтон. Динозаври наступають, Елізабетта Дамі
(Ірбіс Комікси, переклад Мар'яни Кондзелки)
6+*
У різних добірках Букмолі ми вже неодноразово згадували серію дитячих коміксів Елізабетти Дамі, що розповідають про пригоди Джеронімо Стілтона — кмітливого та відважного миша, який працює журналістом і редактором газети «Гризун», а у вільний від роботи час захищає минуле, яке лихі коти-пірати постійно намагаються «змінити на свою користь». Отож, сподіваюся, що про п’яту книжку з серії, що має назву «Динозаври наступають», розповідати багато зайве.
Як і згаданий вище віммельбух про динозаврів, цей комікс поєднує навчання із розвагами, доповнюючи фантастичний пригодницький сюжет цікавими фактами та розповідями про динозаврів. Отже, згідно із цим сюжетом, злостиві, але не надто розумні коти-пірати нарешті допетрали, що Джеронімо вдається руйнувати їхні плани лише завдяки геніальному професору Вольту, і вирішили викрасти професора та відправити аж на 140 мільйонів років у минуле. На щастя, Стілтону та його команді вдалося збагнути що до чого, тож слідом за професором вони вирушають у третій і останній період мезозойської ери, де на них уже чекають захопливі та небезпечні випробування й купа динозаврів.
Які бувають динозаври, як вони харчуються, як розмножуються, які мають особливості зовнішнього вигляду та поведінки, як утворюються скам’янілості — відповіді на ці та купу інших запитань про динозаврів і часи, у яких вони жили, читачі дізнаються майже непомітно для себе та буквально не докладаючи зусиль. Тож, хоча книжка і не дає ґрунтовних знань про динозаврів, базової інформації вистачить на те, щоби зацікавити дітей цими чарівними створіннями.
* Усі зазначені вікові обмеження є умовними, тож у виборі краще покладайтеся на (читацький) досвід.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно