Софія Волковецька: «Є автори, чиїх творів соромно не мати в перекладі. Берґман – один із них»
Днями у київській «Книгарні Є» відбулася дружня розмова про одного із найлегендарніших режисерів світового кінематографу – Інґмара Берґмана. Про кінематографічність прози режисера, його сімейні драми та особливість бачення світу говорили перекладачка книг Берґмана українською Софія Волковецька та журналістка Катерина Толокольнікова.
Напередодні у «Видавництві Старого Лева» у перекладі Софії Волковецької вийшли три книжки режисера – дві художні «Довірливі розмови» й «Недільне дитя» та біографічний твір «Laterna Magica».
«Інґмар Берґман має безліч послідовників. Він дуже вплинув на сучасна кіно не лише Скандинавії, а й всього світу, – розповіла Катерина Толокольнікова. – Зокрема Вуді Аллен ледь не в кожному інтерв'ю захоплюється роботою Берґмана. І якщо фільми переважно викликають захват, біографія режисера більш двозначна. Берґман був дуже плідним митцем. Зняв більше 60 фільмів, працював над понад 150 виставами, але не всі знають його як письменника».
«Так вийшло, що я стала українським голосом Берґмана, – розповіла перекладачка Софія Волковецька. – Вперше познайомилася з ним як з автором під час однієї поїздки до Стокгольму. Там придбала примірник “Довірливих розмов”, які мене відразу захопили. Дуже хотілося, щоб ця історія з'явилася українською. До цих видань не було перекладів прози Берґмана в Україні. “Довірливі розмови”, “Недільне дитя” та ще одна невидана книжка формують трилогію. “Laterna Magica” стоїть окремо. Ці книжки він написав на схилі свого життя. Там згадує своє дитинство, життя своїх батьків. Берґмана всі знають у світі як режисера, але ми фактично майже нічого не знаємо про його літературний доробок. Парадоксально, що не тільки ми, а й шведи також. Хоча з нагоди його ювілею у Швеції почали також звертати увагу на його літературні твори».
«“Laterna Magica” вражає водночас простотою і лаконічністю стилю, яка притаманна деяким скандинавським авторам, а, з іншого боку, надзвичайною метафоричністю, над якою хочеться думати і візуалізувати, – поділилася враженнями від книжки Катерина Толокольнікова. – Також вражають дитячі спогади та психологізм оповіді. В цій книжці Берґман розповідає таке, про що у 40 чи 50 років не розкажеш. Деякі історії смішні, деякі – шокують. Загадом критики говорять про надзвичайну відвертість Берґмана щодо його біографії, власного життя та батьків».
«Всі три книжки Берґмана хороші, – додала Софія Волковецька. – Найважче було працювати із “Laterna Magica”:в ній багато фактів, які потрібно було звірити – і з життя Швеції, із історії театру. Однак, це найвідоміша книжка Берґмана у світі. Багато людей її дуже люблять. Є автори, чиїх творів соромно не мати в перекладі. Берґман – один із них. Мені завжди муляло, що я ж можу її прочитати в оригіналі, але більшості вона недоступна. В нас велика країна із великою кількістю читачів. Тому я дуже рада, що “Видавництво Старого Лева” погодилося видати твори режисера. Я би назвала його книжки кінороманами. Берґман пише так, наче знімає фільм без камери. Він дає стільки нюансів та образів, що це кіно уявляєш під час читання».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно