"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

«Словаки усвідомлюють, що в Україні зараз пишеться майбутня європейська історія»
Романа Романишин та Андрій Лесів - Творча майстерня Аґрафка – розповіли про Братиславський книжковий фестиваль BRaK.
 
Братислава, мабуть, найдемократичніша європейська столиця. Відстань від Братислави до імперської австро-угорської столиці — Відня — 79 км. Як розповідають самі мешканці Братислави, їхнє місто переважно залишалося в тіні культурного й суспільного життя Відня, проте ця географічна особливість дивним чином вплинула на характер цього міста. Воно справжнє, щире, відкрите, навіть, дещо скромне. Тут не відчувається традиційної столичної помпезності. Братислава живе насиченим культурним життям. В місті є безліч клубів, книгарень, кожна з яких має своє неповторне обличчя, музеїв, незалежних кінотеатрів. Місто є надзвичайно комфортним для життя і для праці.
 
Чим особливо відома Братислава в міжнародному культурному просторі — це знана на весь світ словацька школа станкової графіки, це один з найпрестижніших у світі конкурсів книжкової ілюстрації — BIB – Братиславська бієннале ілюстрації. Це місто таких всесвітньо відомих художників-графіків, як Альбін Бруновський, Владімір Ґажовіч, Роберт Янчовіч та багато інших. Це місто, в якому сьогодні живе й працює один з найвідоміших в професійних колах графічний дизайнер Владіслав Ростока, а також тут живе, мабуть, найбільша кількість колекціонерів станкової графіки на душу населення. Мистецтво тут цінують і поважають.
 
Словаччина заслужено вважається однією з провідних країн Європи в плані розвитку поліграфії та книжкового мистецтва. Тут вміють випускати справді довершені видання — як в сенсі поліграфічного виконання, так і в плані естетики та дизайну. Саме графіка, ілюстрація та поліграфія є особливостями цього міста в культурному трикутнику трьох столиць — Відня, Праги та Братислави. А цього року, окрім традиційної станкової графіки та ілюстрації, Братислава заснувала книжковий фестиваль BRaK, особливістю якого є демонстрація найкращих книжкових видань та авторів з європейських країн.
 
Знаючи, наскільки словаки добре знають і орієнтуються у дійсно гарних книжках, отримати запрошення взяти участь у першому фестивалі BRaK для нас стало неймовірною приємністю. Хоча це не було наше перше знайомство з містом, Братиславу ми по-особливому любимо вже багато років. А у 2011 році на 23 бієннале ілюстрації в Братиславі (ВІВ) наше видання «Рукавичка» отримало відзнаку. Цього року ми окрім інших книжок привезли до Братислави «Зірки і макові зернята», яку видало «Видавництво Старого Лева» українською та англійською мовами. Книжка вже була відома учасникам та гостям фестивалю завдяки нагороді Opera Prima на цьогорічному Болонському книжковому ярмарку.
 
Головні враження, які залишилися в нас про Братиславський книжковий фестиваль BRaK, є співзвучними з загальним враженням від самого міста – щирість, невимушеність, демократичність. Організатори фестивалю — компанія друзів віком 25-35 років — зуміли створити неймовірно затишну атмосферу події. Були запрошені видавці, літератори та ілюстратори з Словаччини, Чехії, України та Польщі. Акцент робився як на естетичні, добре запроектовані й опубліковані видання, так і на артбуки та авторські принти, створені в одиничних екземплярах.
 
Фестиваль відбувався в палаці Піштори — пам'ятці архітектури кінця ХІХ ст. Особливістю фестивалю була можливість зустріти в одному спільному просторі як знаних в світі авторів та видавців, так і невеличкі незалежні видавництва. Україну репрезентували Тарас Прохасько, який мав авторську творчу зустріч в рамках фестивалю, Григорій Семенчук — програмний директор Літературного фестивалю у Львові, та нас двоє — творча майстерня Аґрафка. Разом з Грицем ми мали надзвичайно цікаву і доволі нетипову в нашому традиційному розумінні зустріч і розмову про українську культуру та політику. Це була подія в рамках серії культурних зустрічей «Креативний ранок», яка відбувалася вже 51 раз. Організатори запрошують до участі в цих зустрічах діячів культури з різних країн і навіть континентів.
 
Особливістю цих подій є те, що вони відбуваються вранці, властиво, дуже рано — о 8:30. Незважаючи на це, в залі були присутні декілька десятків людей, які з великим зацікавленням слухали нашу розмову з модератором Еріком і активно долучалися до дискусії. Направду вразило, наскільки люди добре орієнтувалися в політичній ситуації, що зараз склалася в Україні. В загальному аудиторія мала абсолютно чітке розуміння ситуації, усвідомлення важливості подій, які зараз відбуваються у нас не лише для України, а й для Європи та світу в цілому. Словаки чітко усвідомлюють, що в Україні зараз пишеться майбутня європейська історія. Насправді досить прикро, що наші дві держави занадто мало знають одне одного, незважаючи на безпосереднє сусідство. Ми можемо і мусимо розвивати наші спільні зв'язки, і починати слід з культури.
 
На фестивалі ми презентували оформлені та створені нами книжки, а також на виставці ілюстрацій були представлені і наші роботи. Впродовж трьох днів фестивалю ми мали можливість поспілкуватися з іншими учасниками та гостями, котрі з великим зацікавленням підходили до столу з нашими книгами та ілюстраціями. Дуже приємно було дослідити, як на книги реагували саме діти — вони самі підходили до нас, просили показати їм книжки, розповісти про що вони, залюбки гортали, розглядали і часто разом з батьками намагалися прочитати їх, хоча й далеко не всі навіть дорослі давали собі раду з кириличними літерами.

 
Був цікавий момент, коли молода сім'я підійшла до нашого столу і діти спитали батьків якою мовою видані ці книги, тато, завагавшись якусь мить, сказав, що російською. Тоді ми ввічливо виправили, що не російською, а українською. Тато пополотнів на обличчі і почав активно вибачатися перед нами. Декілька разів сказав, що йому дуже шкода, що він припустився такої фатальної помилки. Загалом за весь час перебування на фестивалі ми постійно відчували щиру підтримку від своїх колег і друзів з різних країн. Україна зараз переживає неймовірний процес переродження в очах світової спільноти і в наших інтерес використати цей момент зацікавлення нашою країною, аби розповісти про нашу культуру, про наше мистецтво і книги.
В Братиславі ми всі — українці, словаки, чехи, поляки — стали ріднішими, це був колосальний форум обміну досвідом і спільними ідеями, а передусім — початок великої дружби. Тепер з нетерпінням чекаємо наших нових друзів в гості до Львова, і вони вже запланували приїзд на цьогорічний Форум видавців у вересні.
 
Фото:
 
 

 

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage