"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

«Скриня. Речі сили» - в Одесі, Житомирі, Дніпрі та Харкові
З 15 по 18 листопада в Одесі, Житомирі, Дніпрі та Харкові відбудуться презентації унікального арт-буку «Скриня. Речі сили» за участі письменниці Ярини Винницької та художниці  Юлії Табенської. 
 
У чотирьох містах письменниця Ярина Винницька та Юлія Табенська говоритимуть про зміну культурних стереотипів щодо України, опозицію села і міста, брендування країни. Те, що було вмістом дівочої скрині, має шанс стати новими національними ідентифікаторам — речі-бренди світового рівня, які можна вважати золотою інвестицією України в скарбницю людства. Зустрічі відбудуться:
 
Одеса - вівторок 15.11 - 18:00 – Impact Hub, вул. Грецька, 1а, ІІІ пов.
 
Житомир - середа 16.11 - 19:00 - Майстерня Шоколаду, майдан Перемоги, 7/8
 
Дніпро - четвер 17.11 - 18:30 – Книгарня «Є», вул. Глінки, 15
 
Харків - п’ятниця 18.11 - 18:00 –  Книгарня «Є», вул. Пушкінська, 50/52
 
Колись кожна українка років з семи починала ладувати свою весільну скриню, наповнюючи її сорочками, рушниками та іншими «речами сили». Потім Скриня ставала головною дійовою особою весілля – її урочисто всім селом перевозили з дому молодої до нареченого.  Сьогодні рідко в якій сім’ї зустрінеш цю берегиню дівочих скарбів. Проте арт-бук «Скриня. Речі Сили» містить те, що колись зберігалось у скрині, а тепер може стати головними національними ідентифікаторами - речі-бренди, створені народним генієм: полтавський рушник, гуцульська кераміка, покутський свічник-трійця, борщівська сорочка. Ця книжка — ексклюзивне подарункове видання: висічка, друк на прозорій та напівпрозорій основі, калька, тиснення золотом.
 
«Ця книжка змінила мене, - зізналась художниця арт-буку Юлія Табенська. - Працюючи над нею, я ніби проходила сеанс психотерапії, арт- і працетерапії одночасно. Я віднайшла у собі українське. Народилась і живу в Кам’янці-Подільському. Там лише 10-15 років тому масово почали говорити українською. Моя родина російськомовна,  і в нас у дитинстві не було мальованих скринь, вишиванок, ми не співали пісень і якось прохолодно ставились до національних традицій. Але згодом і саме завдяки «Скрині» почався цей процес віднайдення свого коріння».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage