0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Що об’єднує відомого нейрохірурга, консультанта Міносвіти і вірменського Кафку?
Марічка Ільїна, Львівська пошта
 
Видавництво Старого Лева привезе на 22 Форум видавців шістьох іноземних авторів із Франції, Великобританії, США, Вірменії, Чехії та Польщі.
 
“Пошта” й далі знайомить читачів з гостями 22-го Форуму видавців. Цього разу представляємо вам іноземців, яких привозить до Львова на Свято читання "Видавництво Старого Лева". Про одного з них  – чеського ілюстратора і письменника Мартіна Содомку ми впродовж останнього часу писали на шпальтах газети вже двічі. А от хто інші п’ять, розповімо сьогодні.
Франсуаза Барб-Ґалль – мистецтвознавець, консультант при Міністерстві освіти Франції. Вивчала історію мистецтв та археологію у Школі Лувру та Сорбонні. Сьогодні викладає в Школі Лувру та працює консультантом Міністерства освіти Франції. 
 
Створила асоціацію Comment regarder un tableau, проводить семінари для музейних працівників у всьому світі. Авторка низки статей про сучасного іспанського скульптора Тома Карра та книг “Як розглядати картину”, “Розуміння символіки картин та сучасного мистецтва” і “Як розмовляти з дітьми про мистецтво”
 
Остання була перекладена дев’ятьма мовами світу, українською вийшла в 2015 році у Видавництві Старого Лева. На створення книги, зі слів письменниці, її надихнув щоденний досвід спілкування з дітьми в музеї: “Діти ставлять справжні запитання, з ними неможливо викрутитись і обмежитись академічною відповіддю. Академічна відповідь не має нічого спільного зі справжнім життям. Відтак доводиться звертатися до реальності, яку містить витвір мистецтва. Саме з цією реальністю ми стикаємося, коли дивимося на нього. Завдяки дітям дорослі теж можуть набратися сміливості та поставити запитання, які забули поставити допоки росли”.
Генрі Марш – всесвітньо відомий нейрохірург, знаний завдяки 23-річній просвітницькій роботі в Україні, де провів десятки блискучих операцій на мозку. Нагороджений Орденом Британської імперії.
 
Народився в Лондоні 5 березня 1950 року. Навчався у Оксфордській школі та Вестмінстерській школі Лондона. Пізніше студіював політологію, філософію і економіку в Оксфордському університеті. Отримав відзнаку Королівської медичної школи. Працював у Atkinson Morley Hospital – одному з найпрогресивніших нейрохірургічних відділень країни. Спеціалізувався на роботі на мозку під місцевою анестезією і у 2004 році став героєм документальної стрічки BBC “Ваше життя у ваших руках”.
 
Починаючи з 1992 року співпрацює з нейрохірургами колишнього СНД здебільшого в Україні. Його близьким другом і соратником є київський нейрохірург Ігор Курілець. Особливим зацікавленням для нього є вплив лікарняних будівель та інтер’єру медзакладів на результати лікування і морального духу персоналу (не раз читав лекції на цю тему). 
У 2007 році австралійський режисер Джеффрі Сміт зняв про Генрі Марша фільм “Англійський хірург”. Музику до кінострічки написав Нік Кейв. Більша частина фільму була знята в українському шпиталі, серед важко хворих пацієнтів та застарілого медичного обладнання. 
 
В 2014 році видав книгу мемуарів Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery. Мемуари ці здобули всесвітню популярність та визнання серед літературних критиків за “напрочуд елегантний стиль написання”. У 2015-му нейрохірург Андрій Мизак переклав книгу українською, цього ж  року книга “Історії про життя, смерть та хірургію головного мозку” вийшла у Видавництві Старого Лева.  
 
Одружений із Кейт Фокс  – відомим британським культурним антропологом. У вільний час займається бджільництвом та власноруч виготовляє меблі.
Арам Пачян – вірменський письменник і есеїст. Народився 19 березня 1983 року в місті Ванадзор у сім’ї медиків. Навчався на юридичному факультеті Єреванського державного університету. Працює журналістом та оглядачем газети “Грапарак”, а також радіоведучим “Божевільних розмов” і літературної передачі “У бібліотеці з Арамом Пачяном” на радіо “Лратвакан”. 
У 2015 році його збірка “Робінзон” вперше виходить іноземною мовою – українською у Видавництві Старого Лева. Ці оповідання поєднали магічний реалізм Борхеса та характерний післясмак Кафки, відчути які та поспілкуватися із самим автором читачі зможуть 10 вересня у київській Книгарні “Є” та 11 вересня під час Форуму видавців у Львові.
 
 “Якщо порівнювати творчість Арама Пачяна з іншими авторами, то на думку спадають Генрі Міллер, молодий Кафка, брати Грімм, – каже перекладач “Робінзона” Анушаван Месропян. – У творах Пачяна є почуття самотності, дивакуватість, чужинство, нерішучість. Світ його героїв жорстокий і занедбаний – напевно, це відображення внутрішніх протиріч письменника, які він не може висловити вголос або ж не хоче маніфестувати від свого імені та вкладає в уста своїх персонажів. А ще цей світ дуже хаотичний, а самі персонажі мимоволі сплітаються в єдиний неподільний клубок, вузол суцільних нервів, з якого де-не-де вигулькують обриси Єревана, вулиць, районів, речей і традицій”. 
 
До чудернацьких історій Араму не звикати – він є відомим журналістом у Єревані. Його називають вундеркіндом вірменської літератури: у свої 32 роки він уже був двічі нагороджений щорічною премією Спілки письменників Вірменії, а в 2010 році удостоївся молодіжної премії президента Вірменії”.
 
Як же авторові вдається так плідно працювати і звідки він черпає натхнення? 
 
“Я дуже багато читаю, і не тільки сучасну літературу, – каже він. – Для мене великими є Достоєвський, Рабле. Після них ідуть Роберт Музіль, Герта Мюллер, Мілан Кундера, Філіп Рот. Дуже високо ціную творчість Орхана Памука, особливо мені подобається книга “Мене звати Червоний”. Маю також відзначити Умберто Еко. Він справді величина, яка пропагує хорошу літературу. Свідченням цього є книга “Поетика Джеймса Джойса”. Сьогодні в Європі впроваджується сучасна література різних країн. Європі подобаються індійські, африканські мотиви. Наприклад, Салман Рушді – англо-індійський письменник і есеїст, Джон Кутзее (лауреат Нобелівської премії) з Південної Африки. Думаю, якщо ми сьогодні зможемо правильно подати літературу, знайти родзинку між Сходом і Заходом, то безумовно досягнемо успіху. Треба розглядати середньовічне вірменське мистецтво не як якийсь обмежувальний чинник, обов’язкову установку або істину в останній інстанції, а як своєрідне і неповторне бачення світу”.
 
Жанна Слоньовська – україн­сько-польська письменниця, журналіст і перекладач. Живе у Кракові, пише польською мовою. Народилася в 1978 році у Львові. Навчалася у Львівській академії друкарства. Працювала журналістом у Незалежному телевізійному агентстві (НТА). Переїхала до Польщі, де розпочала кар’єру письменниці. 
 
Свій дебютний роман “Дім з вітражем” писала чотири роки. У 2015-ому він здобув перемогу в конкурсі за кращий роман польського видавництва Znak (серед 1000 текстів). У своїй книзі авторка описала не лише реальні львівські вулички, будинки, що потроху руйнуються і зникають, а й вустами головних героїв (мешканців будинку з вітражем на вулиці Герцена) – столітню історію України. Книга містить історичні моменти, пережиті самою авторкою, зокрема, падіння пам’ятника Леніну перед оперним театром у Львові. 
 
“Хотілося показати антикомуністичні акції у Львові наприкінці 80-их років, – каже авторка. – Це був час мого дитинства. Рух української опозиції затьмарила польська “Солідарність” – це зрозуміло, адже до “Солідарності” було залучено набагато більше людей, вона була динамічнішою. Але Україна також належить до мозаїки країн Східної Європи, де антикомуністичні протести посідали вагоме місце... Поки писалася книга “Дім з вітражем”, кров, пролита за волю України, була вимислом. На жаль, у лютому 2014 року перестала ним бути…” 
 
В 2015 році “Дім з вітражем” переклали українською. Книга вийшла у Видавництві Старого Лева.
Василь Махно – поет, прозаїк, есеїст. Народився в Чорткові на Тернопільщині. Вищу освіту здобув у Тернопільському педагогічному інституті. Працював викладачем літератури у Тернопільському, а згодом у Ягеллонському університетах. 
 
Автор десяти поетичних збірок, найновіша – “Ровер” (2015 р.), двох книжок есеїстики “Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн” (2006 р.), “Котилася торба” (2011 р.), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта “Струна світла” (1996 р.) та Януша Шубера “Спійманий у сіть” (2007 р.). 
 
Твори перекладені й опубліковані двадцятьма п’ятьма мовами, зокрема, англійською, білоруською, івритом, їдишем, іспанською, литовською, німецькою, малаямською, польською, російською, сербською, чеською та ін. Окремими виданнями виходили вибрані вірші: в Польщі, Румунії, США та Сербії. Лауреат кількох літературних нагород. Учасник багатьох міжнародних поетичних фестивалів у Сербії, Польщі, Словенії, Румунії, Німеччині, Індії, Колумбії, Нікарагуа та США. З 2000 року живе у Нью-Йорку.
 
В 2015 році книга оповідань Василя Махна “Дім у Бейтінг Голлов” вийшла друком у "Видавництві Старого Лева".
 
Вам може бути цікаво
Емоції Ґастона. Я радію
Ш’єн Шо Шін Орелі
Що подивитися разом із книжкою «"Світлий шлях": історія одного концтабору»?
Книжка на сцені
Фільм «Міст тролів», знятий за оповіданням Террі Пратчетта, – у вільному доступі
Розгадати таємницю морського чудовиська і врятувати батьків: місія 80 lvl
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати