Що читати: європейська екзотика
Анастасія Герасимова для ВВС Україна
Англійська, німецька, польська, французька − літературними перекладами із цих європейських мов в книжкових крамницях України уже нікого не здивуєш. А як щодо більш екзотичних варіантів?
Ґрізелідіс Реаль "Чорний − це колір"
Видавництво "Книги − XXI", 2016.
Як показує читацька практика, дивовижне може знаходитися поруч. Наприклад, у літературі тихої та затишної Швейцарії. Але від Ґрізелідіс Реаль, "письменниці, художниці, повії", спокою та філософських роздумів на тлі мальовничих гір чекати не доводиться. Вона − бунтівна, відверта, епатажна. Її щирість межує зі стилістикою бульварних еротичних романів, але базується не на художній вигадці, а на власному життєвому досвіді.
У романі "Чорний − це колір" ми будемо стежити за бурхливими пригодами молодої жінки, яка покинула рідне місто і країну, визволила з божевільні свого "чорного тигра із м’якою оксамитовою шкірою", викрала з-під носа соціальної служби власних дітей і втекла на волю. Проте ейфорія новоутвореної маленької, але химерної родини швидко минає. Грошей не вистачає, такий коханий Білл надто глибоко ховається у власному внутрішньому світі. Що їй залишається у тому просякнутому вітрами Берліні 1960-х років, на околицях якого ще розташовані американські військові бази?
Так, дарувати і продавати любов чоловікам. Для Реаль це цілком свідомий вибір, який пізніше переросте у боротьбу за права "зниклих подруг, померлих від самотності, від того, що віддавали забагато любові і нічого не отримували", яких "вбила важка буденність і людська зневага".
Неймовірно емоційна оповідь − не для пуритан і лицемірів. Автобіографія тієї, що прагнула вільного кохання і розуміння у "дегенеративній Європі".
Як читати: як слухаєте подругу, яку знаєте багато років і здатні прощати їй надмірну емоційність, театральність і любов до неприємних пригод, яких можна було би уникнути; із серйозністю та повагою до права вибору; із захопленням, яке не зірветься на осуд, адже ви − людина сучасна і не маєте упереджень.
Углеша Шайтінац "Дуже скромні дари"
Видавництво "Темпора", 2016.
Наступна зупинка − Сербія та один з її найвідоміших письменників. Углеша Шайтінац на своїй батьківщині має славу визнаного драматурга, є лауреатом багатьох премій, у тому числі Літературної премії ЄС саме за твір "Дуже скромні дари" − роман у листах. Два брати, по від’їзді молодшого до Америки, пишуть один одному. Молодший, творча особистість, автор пронизливих п’єс, має 10 збігів із 10 з біографією автора. Але це лише нюанс, причина, через яку оповідь здається надзвичайно близькою і зрозумілою.
Дійсно, як не перейнятися проблемами людей, які мають з тобою спільне історичне минуле, які пережили страшну війну, але так і не відучилися мріяти − кожен по-своєму. Два брати − два протиставлення.
Америка і Сербія, гордість і зневага, центр світу і провінція, західний стиль мислення (з кар’єрою на чільному місці) та слов’янська душевна широта (від алкоголізму до палкого кохання) − все це акумулюється і підсилюється історією однієї родини.
І можна було б і далі акцентувати увагу на темах прощення, визнання помилок тощо, але Шайтінац майже за законами драматургії застосовує Deus ex machina, а Бог, як відомо, є любов, тому фінал не розчарує.
Як читати: під осінній меланхолійний настрій, з думками про те, що долю неможливо передбачити, а минуле не підлягає коректурі; з розумінням, бо з віком все більше прагнеш щирості, особливо від тих, хто знаходиться поруч.
Курбан Сеїд "Алі та Ніно"
Видавництво "Vivat", 2016.
Красива історія кохання, чудовий текст з візерунковою мовою, східною філософією споглядання, розбавленою пристрасними почуттями головних персонажів. Азербайджанська література ще 1937 року отримала свій легендарний твір, навколо авторства якого точилися суперечки і ходили легенди.
"Алі та Ніно" − історичний роман про місто, людей, війну і мир, в якому Баку – такий само повноцінний персонаж, як і згадані у тексті людські істоти. Розкішна атмосфера будинків ханів, побут і проблеми тих, хто на початку ХХ століття мають гареми і євнухів, ходять в золоті і мають унікальної краси коней – це ще історії про ставлення до життя, де є Аллах, християни, яких важко зрозуміти, але це не привід для того, щоб співіснувати у суперництві та ворожості.
Майже казкове життя молодого Алі Хана, який закоханий у грузинську княжну Ніно, перериває звістка про початок війни. І дуже дивно нащадкам великих народів, яких нібито підкорив російський цар, спостерігати за тим, як чубляться королі, імператори, кайзери…
Померти в бою – честь для роду Алі, тому він змушений покинути кохану – "християнку з усміхненими очима". Чи доведеться Ніно лікувати рани Алі, чи переживе кохання криваві ігри політиків і усталені традиції? Чи зможе скептик і сластолюбець перетворитися на борця за незалежність власної країни? Всі відповіді – в тексті, і тільки в ньому.
Як читати: з розумінням того, що всі люди різні, але, незалежно від віросповідання прагнуть миру, любові та справедливості; затамувавши подих від споглядання першого кохання та краси Баху; з мрією про те, що неодмінно відвідаєте це місце на перетині Європи та Азії.
Пер Улов Енквіст "Книга про Бланш і Марі"
"Видавництво Старого Лева", 2016.
Так, після Сельми Лагерльоф та Астрід Ліндгрен яка ж та Швеція екзотика? Проте ця національна література, що має доволі пристойну кількість Нобелівських лауреатів серед майстрів слова, заслуговує на більш пильну увагу, тим більше, коли вже виходиш з молодшого шкільного віку.
Пер Улов Енквіст − класик післявоєнної шведської літератури. Не прочитати жодного його твору, означає позбавити свій розум справжнього інтелектуального задоволення. "Книга про Бланш і Марі", а тим більше українською, стане чудовим початком хорошої дружби з цим автором. Роман з’явився 2004 року і став ще одним документально-історичним твором письменника, де епоха, її почасти страшні реалії постають крізь конфлікти суто буденні. Здавалося б, що тут такого: вдова закохується в одруженого чоловіка, у них починається роман, на дворі перші десятиліття "страшного XX століття"…
Але вона − це дворазова лауреатка Нобелівської премії Марія Складовська-Кюрі. Видатна жінка! Але ті гоніння, які влаштовує їй преса через справу суто інтимну, вимоги залишити Францію, погрози дають зрозуміти одне − ми нічого не знаємо про сексизм! Проте є ще інша героїня − Бланш Віттман, асистентка Марії, але перед цим − "королева істерик", улюблена пацієнтка видатного лікаря-психіатра Шарко.
Так, письменник буде бавитися всіма можливими перетинами з психоаналізом, але вражатиме не всюдисущий образ Фройда, а факт того, що відносно недавно до жінки ставилися як до "механізму", секрети якого прагнули розгадати зі страхом і прихованою пристрастю.
При цьому паризька лікарня Сальпетрієр, де перебувала Бланш та ще тисячі знівечених морально, скалічених невивільненою сексуальністю пацієнток, постає своєрідним Чистилищем, де долі вирішують геть не архангели.
Як читати: з увагою до деталей, звикаючи до специфічного стилю оповіді, поступово переймаючись правами жінок, заглиблюючись в історичну епоху, яку ми знаємо за геть іншими штампами.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно