Що буде на «Книжковому Арсеналі-2015»
Катерина Бабкіна розкриває для читачів Cultprostir таємниці найбільш очікуваної культурної події весни
(скорочено, повний текст - у джерелі).
5 міжнародний ярмарок «Книжковий Арсенал» відбудеться в Мистецькому Арсеналі з 22 по 26 квітня 2015 року. За дуже короткий, як для проекту такого масштабу, час подія вийшла в топ культурних івентів країни, стала не лише демонстрацією потужностей, а тим чек-пойнтом, завдяки якому формується середовище, ринок, пропозиція, співпраці, ідеї та довготривалі концепти і нові напрямки роботи в книговидавничій та суміжних галузях.
Пряма мова для Cultprostir – перший суб’єктивний, проте комплексний анонс «Книжкового Арсеналу-2015» від кураторів Ольги Жук, Ірини Славінської (українська програма) та Юлії Козловець (дитяча програма).
Видання
Ірина Славінська:
Окрім книг, котрі я вже перелічила, розповідаючи тобі про тренди, для мене особисто зі зрозумілих причин важливими є книги, до появи котрих я долучилася: це і друга книжка «Історій талановитих людей» (видавництво «Брайт Стар»), і впорядкована Іреною Карпою збірка «Волонтери» (Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»), і переклад діалогу Умберто Еко та Жана-Клода Кар’єра «Не сподівайтеся позбутися книжок» («Видавництво Старого Лева»).
Ольга Жук:
Дуже важливим є перший переклад українською Вацлава Гавела «Листи до Ольги» (видавництво Laurus). Його на запрошення Чеського центру у Києві приїдуть презентувати яскраві, непересічні персоналії: Карел Шварценберг – «лісник і шинкар» але водночас князь і відомий чеський політик, близький друг Гавела, разом з визначним режисером-документалістом Бржетіславом Рихліком. Або, скажімо, роман «Сатурн» Яцека Денеля (видавництво «Комора») – оригінальний погляд на маловідому родинну історію Франсіско Гойї, його «Чорні картини». Оскільки видання здійснене у співпраці з Національним музеєм мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків та проілюстроване офортами Гойї, то до презентації книги буде ще й інтелектуальний «бонус» − лекція кураторки Олени Шостак «Жахи війни: погляд крізь століття. Серії офортів Жака Калло та Франсіско Гойї». Або, наприклад, ще один перший переклад, зроблений Нелею Ваховською, збірка дуже важливого у німецькій літературі автора Арно Шмідта (видавництво «Книги ХХІ») – «історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу» − буде розкрита перед публікою у форматі театралізованого читання.
Анонсую й багато мистецьких видань: «Мистецтво українських шістдесятників» (видавництво «Основи»), упорядковане Ольгою Балашовою та Лізаветою Герман, каталог-дослідження Наталії Чермалих «Мінливий краєвид: Українське мистецтво між революцією та війною», цікава книга Олени Кашуби-Вольвач про історію створення Української академії мистецтв, в якій багато сторінок присвячено Георгію Нарбуту, «Інсценізація українського авангарду 1910-1920 р.р.» (видавництво «Родовід»), «Paper. World. Art» (Щербенко Арт-центр і ArtHuss) − каталог великої групової виставки творів художників на папері та з паперу, яка відбудеться на «Книжковому Арсеналі», каталоги Тіберія Сільваші, Анатолія Криволапа та ін.
Юлія Козловець:
Я назву такі: «Мій дідусь був черешнею», Анджела Нанетті («Видавництво Старого Лева») – неочевидна книжка з точки зору успішності продажів у нас, тому сміливий крок видавництва.
Це зворушлива історія про сімейні цінності, наше коріння, втрати та здобутки. «Дуже голодна гусениця», Ерік Карл (молоде видавництво «Читаріум») – нарешті українською мовою вийшов бестселер відомого на весь світ американського художника. «Як змайструвати автомобіль?», Мартін Содомка («Видавництво Старого Лева») – незвичний для нашого книжкового ринку жанр «технічної казки», дуже і дуже очікуваний дитячий нон-фікшн. «Мишачий дім Сема і Джулії», Каріна Схапман («Видавництво Старого Лева») – дуже відомий в світі книжковий проект, тішить, що українські маленькі читачі теж матимуть змогу долучитись до найкращого. «Монетка/A Coin» Анни Хромової та Анни Сарвіри (видавництво «Братське») – цікавий і оригінальний проект книжки-білінгви.
Події, проекти, співпраці
Юлія Козловець:
Цьогоріч ми організовуємо виставку книг «Доброго дня, любий враже» (робоча назва) Міжнародної молодіжної бібліотеки Мюнхена та два воркшопи тренерів бібліотеки для наших волонтерів, бібліотекарів, психологів та педагогів, котрі працюють з дітьми-переселенцями та дітьми, що постраждали у військових конфліктах. Тренери представлять різні концепти, спираючись на які вони самі працюють з дітьми про такі теми, як війна, втеча, мир, ескалація конфліктів. Їх задача – показати, як за допомогою розмов про ілюстровані книги, за допомогою сумісного читання, ігор чи зображувальних засобів подолати стереотипи, страхи, відторгнення всього іншого/чужого, як знайти своє місце в новому оточенні, новому домі. Проект реалізується за підтримки Гете-Інституту та Посольства Німеччини в Україні.
Не можна пропустити зустріч із Франсуазою Барб-Ґаль та презентацію її книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?». Слід звернути увагу й на презентацію книги в формі дискусії «З дітьми можна говорити про все: «Війна, що змінила Рондо» і нас (творча майстерня «Аґрафка» − Романа Романишин, Андрій Лесів; модератор − письменниця Лариса Денисенко).
«Технічні казки: у світі й в Україні. «Як змайструвати автомобіль», Мартін Содомка – я уже говорила про це, розповідаючи про тренди. Зустріч з автором, презентація книги – для українського книжкового ринку такі видання, як книжка Мартіна Содомки «Як змайструвати автомобіль» (переклад якої здійснено за підтримки Міністерства культури Чеської Республіки), − дивина. Натомість технічна література для дітей, до прикладу у Чехії, дуже популярна. Про такий тип літератури за кордоном і в Україні та про те, як розповідати дітям про те, як працює автомобіль, літак, вертоліт говоритимемо з автором.
Також на відвідувачів чекає дуже цікавий тренінг для батьків «Як не помилитися, купуючи дитині книжку». Це практичні поради для батьків, які купують книжки своїм дітям, від фахівців, що знаються на якості книжкового продукту.
Спеціальна тема Дитячої програми цього року: «Дім». Наша домівка, сім’я, батьки та друзі, рідні, сімейні традиції, в тому числі читання, рідний двір та село чи місто, рідна країна – наш спільний дім, де ми всі свої, разом, вдома. Ми хочемо присвятити її дітям, які вимушені були залишити свої домівки, допомогти їм знайти нових друзів, показати, що вони не самотні та не забуті. Кожного дня в програмі є заходи, присвячені спеціальній темі.
Повний текст - у джерелі Сultprostir
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно