Ще рано гасити це полум’я

Мій Господи, ти, наковтавшись прогірклого диму,

В пітьмі й у пожежі, та, зрозуміло, без каски,

Стоїш за плечима в синів найдорожчих — незримо –

Щоб руки простерти, якщо їм судилося впасти.

Ще рано гасити це полум’я, Господи, рано,

Згортати знамена у мороку зла позасвітнього,

Бо зрада – ти добре це знаєш, ще глибша за рану,

Бо смерть у прицілі найкраще відстежує світлих.

Ти просто там стій. І тримай на долоні своїй

Запалене місто-свічу, серед снігу і диму,

Якщо тебе хтось не впізнає, дай знак, що ти свій,

Що завжди стоятимеш поруч з синами своїми.

Коментарі