Сергій Гридін: «Всі ми знаємо, якими жорстокими бувають діти»
Сергій Гридін презентував у львівській книгарні «Є» свою повість для підлітків «Не такий». Про повість, підліткову літературу загалом та те, як знайти спільну мову з дорослим і «майже дорослим» читачем з Сергієм розмовляла Мар’яна Савка - письменниця, головний редактор «Видавництва Старого Лева», яке видало книжку Гридіна.
«Десь у класі 4-5 я був маленький, кругленький, у мене були гарненькі рожевенькі щічки, - розповідає Сергій Гридін. - Я мав досить багато проблем у відносинах зі своїми однолітками. Ми ж всі знаємо, якими жорстокими можуть бути діти. Якщо людина чимось відрізняється від інших, якщо вона кульгає, погано бачить, має надлишкову вагу, їй треба якось асимілюватися в колективі… Досить довгий час переживав і хвилювався через це. А потім в один момент вирішив взяти себе в руки і почав працювати над собою. Коли мені вдалося скинути зайву вагу і підтягнути свою фізичну форму, я довів і собі, і іншим, що можна у своєму житті щось змінити, що це - реально. І саме це я і відобразив у своїй книзі».
«Думаю, що, по великому рахунку, сучасних підлітків хвилюють ті ж проблеми, що і мене у їхньому віці, - додає Гридін. – До прикладу, якщо тоді мене хвилювали стосунки з дівчатами і страждання від нерозділеного кохання, то і зараз це хвилює підлітків. Намагався показати все це у цій книжці».
«Не люблю, коли мене хвалять, - зізнається письменник. - Мені одразу хочеться забитися в куточок і не показуватися. Іноді, звісно, трошки можна мене і похвалити… На критику я, як кожна людина, реагую досить неоднозначно. Після серйозної критики спочатку «йду в себе» - кілька днів переварюю отриману інформацію та зауваження, а потім починаю розуміти правильна ця критика чи ні. Якщо правильна – сідаю і переписую. Якщо ні – забуваю сказане мені».
«Книжка «Не такий» вразила мене тим, наскільки вона відверта, - говорить Мар’яна Савка. - Можливо, інколи навіть на грані фолу, як для української літератури. Бо ж українська література для підлітків лише твориться зараз. І вона дуже обережно заходить на території небезпечних, дражливих тем. Таких як: підліткова жорстокість, драстичні стосунки і певні драми в родині, те, як на них реагують діти, як вони в цьому ростіть і як переживають свої проблеми. Сергій, зробивши цей сміливий вчинок – написавши цю книгу, пробив міцну заслону. Після нього стали з’являтися інші сучасні книги для підлітків, проявилася зацікавленість темою літератури для майже дорослих. Він, по-суті, першопроходець на цій літературній території».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно