"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Саллі Ґрін про магічні властивості, письменницьку «кухню» та улюблені книжки
Інтерв’ю Саллі Ґрін для сайту «Novel Kicks. For fiction Readers and Writers»
 
- Салі, розкажіть, будь ласка про Напівлихого і про те, як взагалі виникла ідея цієї історії?
 
- Напівлихий – це мій перший роман і перша книга з трилогії. Події відбуваються в наші дні, переважно – у Великобританії. Це історія Натана, відьмака-підлітка. На початку історії Натан ув’язнений білими чаклунами. Його тримали у клітці не тому, що він вчинив щось лихе, а просто за те, що він напівкровний (наполовину білий, наполовину чорний), до того ж, його батько наймогутніший Чорний чаклун. Читач прослідковує Натанове життя від народження і до сімнадцятиріччя. До того як йому виповниться сімнадцять, він має утекти з полону і перейти через церемонію дарування (отримати три дари), щоб стати справжнім, дорослим, повнолітнім чаклуном. Натанове життя сповнене фізичних труднощів, навіть тортур, але його душевні переживання і страждання чи не важчі за фізичні. Він самотній і затурканий, боїться як білих, так і чорних, а на додачу він сам досі не впевнений, як воно буде – яка частина у ньому є сильнішою – чорна чи біла?
 
Мабуть, перші проблиски натхнення прийшли до мене на письменницькому фестивалі ще у 2009 році. Тоді я буквально поринула у фольклор на три дні. Усі ж добре знають, що у старих історіях завжди є магічне число (три гілки на ожині, три бажання тощо). З того часу у голові крутилася ідея: щоб стати справжнім дорослим чарівником треба отримати три дари. Я насправді небагато знала про чаклунів, але звісно знала, що є «добрі» білі маги і «погані» чорні маги. У зв’язку з цим мені згадалась цитата з «Гамлета»: «Самі по собі речі не бувають добрими чи поганими. Вони такі, як ми про них думаємо». Мені сподобалась ідея обіграти це твердження.
 
- Ви б хотіли володіти якоюсь магічною властивістю?
 
- Мені було б справді цікаво вміти змінювати зовнішність, щоб виглядати як хтось геть інший. Я б хотіла провести один день у шкірі чоловіка чи хлопчика.
 
- Чи ви плануєте сюжет і чи редагуєте під час писання?
 
- У голові я маю основний план роману, я пробувала планувати детальніше, але щойно я ті деталі переносила на папір, це повністю вбивало мій ентузіазм, просто зі мною це не спрацьовує. Зараз я усвідомлюю наскільки герої самі мене ведуть. Насправді мені значно цікавіше дізнаватись, що станеться саме під час писання, хоча у процесі я, звісно, маю стежити, щоб не сталось суттєвих відхилень від генерального плану. Коли писався «Напівлихий», я один день писала, а наступний починала з редагування написаного. Часто я витрачала дуже багато часу на правки, замість того, щоб просувати сюжет уперед. Для другої частини, «Напівдикий», я змінила підхід. Я розуміла, що не маю багато часу, тому не редагувала поки більш-менш не завершила першу чернетку. І зараз я надаю перевагу саме цьому методу, він швидший, хоча – подивимось що врешті-решт з цього вийде.
 
- Якими авторами ви захоплюєтесь?
 
- Є так багато авторів, яких би я хотіла тут назвати. Переважно я читаю художню літературу і саме зараз, якщо говорити про сучасних авторів, я, мабуть, захоплююсь Девідом Мітчелом, мені дуже подобаються його твори «Хмарний атлас» і «Сон № 9». Я дуже люблю Хемінгуея та його оповідання. Є оповідання «Big Two-Hearted River», яке я вважаю ідеальним за стилем і простотою. Вперше я прочитала його 33 роки тому, досі перечитую і досі дуже люблю.
 
- Яке ваше улюблене слово?
 
- У мене такого немає.
 
- Чи берете ви участь у кастингах ваших героїв і чи думали ви про когось конкретного, коли працювали над образами головних героїв?
 
- Ні, але насправді є актори, які мене надихали під час створення образів деяких моїх героїв, саме про них я думала, коли писала. До прикладу, це Айдан Тернер (його я бачила на ТВ у «Being Human», а також у фільмах про Хоббіта), саме так у моїй уяві виглядає Габріель. На певній стадії писання я трохи «застрягла», мені потрібен був новий персонаж і насправді дуже допомагало, коли я переносила Айдана/Габріеля у свою історію. Як на мене, він дуже привабливий.
 
- Якими могли б бути ваші 5 порад для авторів-початківців?
 
- Я не думаю, що зможу сказати щось нове:
 
1. Читайте багато і читайте широкий спектр книг. Читайте як письменник, спробуйте зрозуміти, чому якісь речі на вас впливають, а якісь – ні.
 
2. Пишіть щодня – щось, будь-що, і не хвилюйтесь, за те щоб ця писанина була рівномірною за якістю.
 
3. Пишіть у різноманітних форматах – оповідання, щоденники, листи, вірші, сценарії, нехудожні тексти. Я не поет, але думаю, що спроби у поезії допомогли мені зрозуміти, як одне слово може змінити сенс цілого речення, вплинути на настрій, позначитися навіть на героях твору. Здавалося, що мені буде легко писати сценарії, бо я люблю писати діалоги, але до прикладу, у фільмі є цілі секції, де взагалі немає діалогів, і дуже важливо вміти побачити і подати сцену з точки зору кожної задіяної особи, а не лише з погляду головних героїв.
 
4. Якщо ви налаштовані серйозно і розглядаєте письменництво як кар’єру, то підходьте до питання фахово. А коли з’явиться відчуття готовності представити свій рукопис, переконайтесь, що він репрезентує вас справді добре.
 
5. Насолоджуйтесь. Писання має бути в радість – навіть коли складно, це радість.
 
Переклала з англійської Ольга Ренн
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage