Книга оповідань польськомовної письменниці родом зі Збаража Іди Фінк «Сад відпливає» — уже в продажу. До сторіччя від народження авторки Старий Лев підготував видання у перекладі Наталки Римської та художньому оформленні Назара Яремчука.

У своїх оповіданнях Іда Фінк розповідає історії тих, хто не зміг говорити сам. Історії переслідуваних і винищуваних. Письменниця показує читачам Голокост зсередини, не уникаючи жахливих, пронизливих, але абсолютно правдивих деталей. У лаконічних і емоційно напружених текстах авторка розказує про долі євреїв під час Другої світової війни та після її закінчення.

«Письмо Іди Фінк дуже мінімалістичне, хоча за деякими деталями можна зрозуміти, що то мова з наших теренів. Її твори — стиснений, як пружина, запис досвідів. Описане вражає тим, про що воно говорить, і не потребує стилістичних прикрас. Іда Фінк почала писати у зрілому віці, коли обурення, здивування, пристрасті відійшли, а спогади не давали спокою, — розповідає перекладачка Наталка Римська. — Так розумію, що ціле життя Іда намагалася довідатися, як ці люди загинули, бо всі вони жертви Голокосту. Вона пише про дуже людські, дуже прості речі. Про себе та сестру, про сусідів, родичів, знайомих. Вона повертає їх із небуття».

Цьогоріч минає рівно століття від народження Іди Фінк та 10 років від її смерті. У своїх творах письменниця залишила нам не тільки власний голос, а й голоси всіх, про кого вона писала. І це багатоголосся є дуже особливим способом зберегти пам’ять і передати її далі.

«Після прочитання твору на думку мені не спадало прямих та чітких образів. Було багато емоцій та усвідомлення описаного в книзі. Я відчув сум та якоюсь мірою страх. Думки перепліталися і з'явилося багато абстрактних образів. Мені хотілося передати саме цю суміш примарного, напівпрозорого, а деколи й гострого і яскравого, — ділиться ілюстратор Назар Яремчук. — У певний момент в голові візуалізувався силует квітів, які часто можна зустріти пізньою осінню. Ця паралель між героями оповідань і квітами здалася мені дуже близькою. Щось ніжне й живе, як от ці квіти, і є героями оповідань. На обкладинці — квіти як символ життя, які й далі проростатимуть, не дивлячись на всі негоди довкола».

Іда Фінк — польсько-ізраїльська письменниця родом зі Збаража. Іда пережила жахіття Другої світової війни й після її закінчення емігрувала в Ізраїль. Більшу частину творчості письменниці зайняла тема Голокосту. Іда Фінк — лауреатка престижних літературних премій, зокрема першої літературної премії Анни Франк (1985), премії Яд Вашем (1995), премії Альберто Моравії (1996), премії польського ПЕН-клубу (2003), Державної премії Ізраїлю з літератури (2008).