Розуміти один одного – головний зміст книги про Франческу, – Дорж Бату
Днями львів’яни зустрілись та поспілкувались з відомим письменником, журналістом, працівником НАСА, автором книжок «Франческа. Повелителька траєкторій» та «Франческа. Володарка офіцерського жетона» Доржем Бату. Письменник розповів про нові історії в житті Франчески та космічні дослідження. Пропонуємо вам кілька цитат з події.
Космос нам потрібен не для того, щоб вилетіти за межі Землі, а щоб її вивчати. Ми летимо в космос, щоб зрозуміти як працює Земля.
Космос нам потрібен не для того, щоб вилетіти за межі Землі, а щоб її вивчати. Ми летимо в космос, щоб зрозуміти як працює Земля.
Ми працюємо в парі з Франческою. Підбором людей, які працюватимуть в парі займаються спеціальні психологи. Мені в напарниці дали Франческу, бо були впевнені, що я з нею впораюсь. Як і в кожній команді у нас трапляються помилки і конфлікти. В основному вони пов’язані з проблемою в комунікації. Нам навіть забороняють виходити на зміну в поганому настрої. Якщо у когось з нас поганий настрій – ми можемо не вийти на роботу, щоб не наробити помилок. Ми команда, навіть у відпустки ходимо разом. Коли зараз я поїхав до України – Франчесці не дали нового напарника, вона теж у відпустці зі своєю родиною.
Неодноразово читачі піднімали питання приїзду до України Франчески на презентацію книги, але поки що про це складно говорити. Франческа вчиться спілкуватися з людьми. Для неї публічний виступ і розмова з великою аудиторією – це стрес.
У другій книзі я не переживав, що читач не знає хто така Франческа, що вона особлива дівчина. Тому в ній я описував історії, які траплялися з нами щодня, або щотижня. І там є абсолютно різні події: смерть друга, бійки, кохання, пристрасть – тобто все те, що відбувається з нами в житті.
Розкрию вам таємницю, можливо вона буде неприємна, але продовження «Франчески» не буде, тому що в другій книзі ми підійшли до логічного кінця. В першій книзі ми новачки, ми робимо перші кроки, ми тільки починаємо вчитися. У другій книзі ми вже вчимо інших і, врешті-решт, ми вже стаємо дорослими професійно.
Мої колеги чули про книгу, героями якої є. Але вони знають, що вона вийшла друком в іншій країні, іншою мовою (якої вони не знають). Коли я приніс і показав Франчесці книгу та значок, вона зрозуміла, що це все має серйозні масштаби. Вона намагається читати книгу через різні перекладачі, бо їй цікаво. Але ці програми часто спотворюють написане і я постійно мушу пояснювати, що я зовсім не це мав на увазі.
Люди часто вішають на інших людей ярлики. Насправді це не так. У Сполучених штатах відходять від цих термінів, бо це не відхилення, а особливості розвитку, просто нейрони мозку працюють трохи інакше. Франческа здатна обчилювати шестизначні числа просто в голові. Наприклад, якось один важкий сателіт, який важив 6 тонн, дуже небезпечно сходив з траєкторії. Було ясно, що ще трохи і він почне неконтрольоване зниження. Це складна ситуація і потрібно орієнтуватися дуже швидко. Я запанікував. У Франчески емоції працюють трошечки по-іншому. Вона бачила проблему, окреслила її, розбила проблему на кілька менших проблем і вирішувала їх у порядку пріоритетності. Вона працювала як комп’ютер, за певним алгоритмом. І я вчусь цьому у неї. Ми весь час намагаємося зрозуміти один одного. Це розуміння – справа, яка працює в два боки: я намагаюсь зрозуміти її, а вона намагається зрозуміти мене. Ми робимо те, що всі мали б робити в житті – розуміти один одного. Це і є головний зміст цієї книги.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно