Вже у книгарнях та на сайті нова поетична збірка Катерини Міхаліциної «Розламані люди», до якої увійшли тексти, написані ще до початку повномасштабного вторгнення, але війна там присутня — мовчанням, страхом, недопрожитим життям. Ці тексти — намагання почути. Зафіксувати окремі слова та історії людей, місць, подій. Доповнені ілюстраціями авторки, де реальне переплетене з можливим, вони творять хистку атмосферу знайомого світу-який-зникає разом із літніми жінками, бабами, відунками кожного покоління.

Катерина Міхаліцина розповідає:

«До книжки «Розламані люди» увійшли вірші, які писалися загалом майже рік (2019-2020), але ніби на одному подиху. Точніше — вдиху. Як то трапляється з малою дитиною, яка слухає так уважно, захоплено, перестрашено, що аж дихати забуває. Буквально. Щоб не обірвалася ниточка оповіді і відчуття, які вона за собою тягне. Як то бувало зі мною, коли я, зовсім іще мала, слухала розповіді своєї прабаби Євдокії в ті рідкісні моменти, коли вона раптом починала говорити: про переселення з Польщі в 1939-му, про вагон-товарняк, який віз їх із рідного Ганська, села під Влодавою, до Катеринослава, котрий тепер Дніпро... Почалися ці вірші зі скрині. Прабабиної скрині, з якої вона здолала оту всю подорож, і яку я раптом упізнала на горищі батьківського дому за понад 20 років після її смерті. І закінчилися, коли всі баби, що жили в моїй голові — реальні, вигадані, напівзабуті — виговорилися, виплакалися і знову замовкли. Хочеться думати, що з полегшею. І ще хочеться думати, що так мені вдалося зафіксувати клаптики особливої їхньої мови і специфічними слівцями, що їх уже мало де зустрінеш. А в колажових ілюстраціях використано фото будинків, які теж ризикують зникнути: старих кварталах Вільнюса і поблизу нашої лінії фронту. Так у світ бабів, що пережили Другу світову приходить уже наша війна. І, здається, лише посилює його крихкість».

Катерина Міхаліцина — письменниця, авторка понад 20 книжок для дітей, перекладачка, редакторка, культурна менеджерка, ілюстраторка, членкиня Українського ПЕН.

Народилася в містечку Млинів на Рівненщині. Здобула диплом бакалавра за фахом «викладач біології» (Рівненський державний гуманітарний університет, 2003) та спеціаліста за фахом «англійська мова та література» (Інститут післядипломної освіти ЛНУ ім. Івана Франка, 2009). 

У студентські роки була учасницею літературного об’єднання «Поетарх» при Рівненському палаці дітей та молоді. 2002 року переїхала до Львова.

У 2008-2012 роках – редакторка і перекладачка у видавництві «Астролябія». 

У 2013-2020 роках – заступниця головної редакторки «Видавництва Старого Лева».

Учасниця литовсько-українських перекладацьких студій (Львів, Друскінінкай, 2014-2015) 

Стипендіатка міжнародної видавничої програми Frankfurt Fellowship 2016 при Франкфуртському книжковому ярмарку. Як авторка, представниця видавництва, редакторка, перекладачка, модераторка неодноразово брала участь у Болонській виставці дитячої літератури, Франкфуртському книжковому ярмарку, Книжковому Арсеналі, Форумі видавців, Intermezzo Short Story Festival, Вільнюському книжковому ярмарку та ін. Учасниця проекту «Валізка з книжками», започаткованого Goethe-Insitut після повномасштабного вторгнення росії в Україну, з метою надати доступ до улюблених книг дітям із родин, яким довелося вимушено переселитись у зв’язку з війною. Координаторка ініціативи допомоги Україні, започаткованої Марюсом Бурокасом, Лаурінасом Каткусом та Донатасом Петрошюсом на базі Літературного фонду Спілки письменників Литви. Учасниця літературно-волонтерських поїздок на деокуповані території, організованих Українським ПЕН.