"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Роман Сильвії Плат – вперше українською
У «Видавництві Старого Лева» виходить ілюстрована книга «Під скляним ковпаком»
 
Відома американська письменниця й поетеса, одна із засновниць жанру «сповідальної поезії» в англомовній літературі, лауреатка Пулітцерівської премії Сильвія Плат написала за своє життя єдиний роман – «Під скляним ковпаком», який перекладений багатьма мовами у всьому світі. Українською книга виходить вперше у «Видавництві Старого Лева» у перекладі Ольги Любарської. Неперевершене художнє оформлення книги виконала Анастасія Стефурак. 
 
«Під скляним ковпаком» – це напівавтобіографічна розповідь про життя самої Сильвії Плат, яка страждала на важкі форми депресії, про соціальні і ментальні «ковпаки», під якими перебували жінки у 1950-их роках. Видання цього роману від Старого Лева унікальне не лише тому, що воно перше в Україні, а й тому, що ілюстроване. Понад 20 малюнків, створених Анастасією Стефурак, та креативний дизайн книжки додають і так неймовірно сильному і проникливому тексту нової візуальної площини і глибини. 
 
The Independent
 
«Ця книга – глибоке проникнення у найтемніші й болісні куточки людської психіки, яка ховається під скляним ковпаком екстраординарних досягнень».
В основі творчості Сильвії Плат (1932 – 1963) лежать особисті переживання, відчуття і страхи. У 1982 році за «Збірку віршів» авторці посмертно присудили Пулітцерівську премію. І сталося це через майже 20 років після її самогубства на ґрунті депресії. Плат наклала на себе руки у 1963 році – через місяць після першої публікації роману «Під скляним ковпаком» у Великій Британії. Ця багато у чому автобіографічна книга письменниці стала класикою американської (і не тільки) літератури ХХ століття.
 
 
Головна героїня роману Естер Ґрінвуд отримує можливість стажуватися у модному жіночому журналі в Нью-Йорку. Вона впевнена – їй під силу підкорити це місто та здійснити заповітну мрію: стати письменницею. Але за красивими показами мод, коктейльними вечірками, новими знайомствами криється байдужість оточуючих і проблеми нового «дорослого» життя. Дуже швидко Естер розуміє, що починає втрачати контроль над собою і все більше занурюється у самотність та депресію. 
 
The Guardian
 
«Достатньо милий і саркастичний, проте болючий і сумний роман. Стигма психічного захворювання дуже добре представлена в книзі. Чи знали ви, що люди тоді ще не розуміли цього, думаючи, що це – вибір?». 
Художниця Анастасія Стефурак намагалася відтворити в оформленні видання атмосферу Нью-Йорка 1950-их років. «Для цього я віддала перевагу чорно-білій гамі у поєднанні з пастельним рожевим відтінком, який був популярним у масовій культурі того періоду, – говорить художниця. – Окрім того, рожевий колір, ніжний і фемінний, – по суті це розбілений відтінок червоного – кольору крові. В одному з розділів, коли стан головної героїні погіршується, кольорова гама переходить в темно-сірі тони, а на двох розворотах стає чорним проваллям, після чого знову з'являються світлі кольори. Для відчуття ретро атмосфери використано текстури, потертості, фотографії Нью-Йорка, зображено речі того періоду: косметику, намисто, телефон, друкарську машинку, крісло, стиль одягу і зачісок. На декількох ілюстраціях головна героїня зображена з чоловіками в поп-арт стилі, напрямку мистецтва 1950-60-их». 
 
 
Силует ковпака, що навис над Естер, виринає і повторюється у формі пігулок, в обрисах ванни-капсули, у посудинах з ембріонами немовлят, у силуеті, одягненому в светр; вони повторюються у формах арок, крізь які проходить дівчина. У графічному оформленні є лінійність деяких зображень, яка втілює прозорість скла, внутрішню пустоту героїні: «Я почувалася геть вкляклою, геть порожньою». Як-от в ілюстраціях, де вона одягається, провалюється під воду, стоїть «прозора» посеред лікарняного коридору.
 
«Естер – як тендітна беззахисна квітка, котра знаходиться під скляним ковпаком, під яким вона поволі мориться і в'яне, – каже Анастасія Стефурак. – "...здавалося, всі кістки зараз тріснуть і сік порсне з мого тіла, мов із розітнутого стебла". Я застосувала квіткові алегорії в декількох ілюстраціях. Квітка, що знаходиться під скляним ковпаком, відкриває книгу, і ця ж квітка в кінці вже без ковпака: "Скляний ковпак висів у повітрі на метр вище від моєї голови. Я відкрилася повітряним потокам". Квіти-спідниці популярних фасонів 50-60х років, квітка-мозок з котрої облітають пелюстки, алегорія зрізання квітки, вуста-пелюстки, квіткова "червінь розквітає на зап’ястках пелюстка за пелюсткою"». 
 
The Telegraph
 
«На відміну від багатьох письменників, справжня історія Плат така ж переконлива, як і будь-яка її вигадка. Її життя, сповнене барвистих злетів і падінь, постійно підсилює нашу інтерпретацію її творів». 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage