Робінзонада з жіночим обличчям: Наталя Іваничук про переклад роману «За стіною»
Шиманська Анна
11.09.2020
Щойно з друкарні приїхала довгоочікувана новинка – книга «За стіною», яка принесла всесвітню славу її авторці – австрійській письменниці Марлен Гаусгофер. У центрі сюжету – жінка, що приїжджає на відпочинок до мисливського будиночка в горах і опиняється відрізаною від світу прозорою непробивною стіною, що наче виросла між нею і цивілізацією. Про самотність, виживання, ізоляцію та як при цьому не втратити себе ми поговорили з перекладачкою Наталею Іваничук, завдяки якій роман «За стіною» побачив світ українською.
Передісторія
Книжку «За стіною» Марлен Гаусгофер мені десь двадцять років тому подарувала подруга з Мюнхена. Я прочитала її на одному подиху і… поклала на полицю. Потім не раз шукала серед книжок, але знайти так і не змогла. Подумала, що під час глобального переїзду вона загубилася. І ось два роки тому книжка знайшлася – стояла просто перед очима і попросилася, щоб її перекласти.
Тираж закінчився
Які у вас враження від книги?
Мені подобаються книжки-спогади, книжки-роздуми. Ця саме така. На тлі пасторальної картинки Альп – жінка і її самотність, пізнання себе й пізнання життя, минулого життя, бо майбутнього вона не бачить, нема сподівання на майбутнє. Попри те, що книжка – суцільний текст без відступів, без розділів, вона читається дуже плинно. Комусь би не сподобалося, що немає закінчення, завершення розповіді, кінцівка залишається відкритою, але мені саме таке й подобається, бо є простір до продовження уже своїх роздумів.
Що було найскладнішим в роботі над перекладом?
Характерний німецький синтаксис, який треба було перекласти стравно для українського вуха.
Головна героїня не втрачала оптимізму у досить складних ситуаціях. Це й відрізняє її історію від класичної робінзонади. Чого, на вашу думку, найбільше бракувало головній героїні?
Як на мене, нічого їй не бракувало, вона гідно сприйняла й пережила ситуацію, у яку потрапила. Не кожній людині таке було б під силу.
Наталя Іваничук
Яку роль, на вашу думку, відігравала Стіна? Вона захищала героїню від того, що відбувалось ззовні, чи навпаки ув'язнила?
І одне, і друге. Ув'язнила, звичайно, бо прирекла на самотність. Але й захистила від катастрофи зовнішнього світу.
Як ви ставитесь до екранізації книг та чи бачили фільм «Стіна» («Die Wand»), знятий за книгою Марлен Гаусгофер?
Екранізація книг – це великий виклик. Я мало бачила фільмів, не гірших за книжку. Фільм «Стіна», як на мене, дуже слабкий, схематичний, позбавлений психологізму, властивого оригіналові.
Чи змусив вас карантин поглянути по-іншому на книгу?
У час карантину книжка стала мені ще більш суголосною. Ізоляція – не страшно, страшно інше – самотність. У нашій карантинній ізоляції нам значно легше, ніж героїні.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно