0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Рік 2.0. Перезавантаження
Ну що ж, підбиваю підсумки року, що минає.
 
Рік 2020 зіграв з усіма нами свій лихий жарт, показав нам наші слабкі сторони, переколошматив економіки всіх країн, забрав чимало життів, але все-таки, все-таки (!) він був дуже важливим, дуже цінним. Насамперед тому, що дав нам розуміння крихкості світу, навчив цю крихкість цінувати, навчив швидко діяти, стрімко приймати рішення, відсікати зайве, виокремлювати важливе. Навчив цінувати життя як найбільшу цінність, а людське спілкування – як цінність, яка робить людське життя наповненим і змістовним. 
 
Це був рік важливого кейсу на тему: як втриматися на плаву і не втратити позицій на ринку.
 
На самому початку року у нас відбулася стратегічна сесія. Мабуть, не випадково. Такі «стратегічки» періодично просто необхідні, щоб проаналізувати точку, в якій зараз знаходиться компанія, і зрозуміти перспективи розвитку. Під час стратегічної сесії ми передбачали зовсім інший розвиток подій, сміливо будували плани на розширення, відкриття нових книгарень-кав’ярень, збільшення прямої комунікації з нашою читацькою аудиторією, зокрема через нові офлайнові майданчики. Наприкінці лютого ми так і зробили – відкрили наш найбільший простір, Книгарню-кав’ярню Старого Лева у Львові на вулиці Галицькій. Це була наразі наша найбільша інвестиція в розвиток – ми чимало вклали в ремонт приміщення, взяли на роботу нову команду працівників книгарні, запланували цілу програму постійних івентів, попрацювали трохи більше тижня і… закрилися на карантин. 
 
 
Ніхто не сподівався такого повороту подій, ніхто не збирався сидіти вдома. Раптово і миттєво увесь книжковий офлайновий рітейл просто накрило. Всі наші мережеві книгарні-кав’ярні закрилися разом з усіма іншими книгарнями і книжковими супермаркетами. На оговтання від шоку в нас було дуже мало часу, інакше можна було втратити позиції і не піднятися. Я досі не можу повірити в те, як швидко ми приймали рішення в кризовій ситуації. Як миттєво всю комунікацію з читачами і продаж перевели в онлайн. На щастя, відпрацьована система продажу онлайн з власного ресурсу виявилася стійкою, а люди, зачинені на локдаун у своїх домівках, не припинили читати книжки, навпаки – вони дуже чекали на новинки. І новинки прийшли: саме ті книжки, яких читач довго очікував, разом з тими виданнями попередніх років, які вже дуже полюбив. Це дало проривний результат. Натомість продаж книжок, на які читацький запит був меншим, був нижчим, ніж зазвичай. Тож ми дуже ретельно планували рік практично в ручному режимі, друкували насамперед ті видання, в які дуже вірили, – і це спрацювало. Ось такий наш топ продажу за 2020-й рік.
 
- «Місто дівчат» Елізабет Ґілберт (новинка 2019-го, переклад Ганни Лелів, художнє оформлення Оксани Йориш);
- «Пес на ім’я Мані» Бодо Шефера (багаторічний лонґселлер у перекладі Наталі Іваничук, ілюстрації – Марина Шутурма, Зоряна Базилевич);
- «Різдвозавр» та «Різдвозавр та зимова відьма» Тома Флетчера (переклад – Марта Сахно);
- «36 і 6 котів» та уся серія книг про котів від Галини Вдовиченко, ілюстрована Наталкою Гайдою (впевнено тримає позиції);
- «Амадока» Софії Андрухович (художнє оформлення Романи Романишин та Андрія Лесіва);
- «Моцарт 2.0» Доржа Бату (оформлення – Юлії Самелюк);
- «Джуді Муді» та ціла серія книг від Меґан МакДоналд (переклад – Наталії Ясіновської). 
 
А ще були книги, які вийшли восени і взимку, а їхні результати все одно дуже високі.
«Нормальні люди» Саллі Руні, «Привид, який не міг заснути» Наталки Малетич і особливо осіння новинка від Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма», перший тираж якої продався за місяць. Також варто згадати новий роман Богдана Коломійчука «Експрес до Ґаліції», «Моя подруга з темної матерії» Кирила Безкоровайного, «Ківі Ківі» Мирослава Лаюка, «Містельфи» Галини Вдовиченко і ще багато чудових книг.
 
4-тисячний тираж різдвяної колекції оповідань для підлітків «Коли сніг пахне мандаринками» закінчився ще до початку свят. І в продажу вже другий тираж. Не забуваймо, що в нас були і нові томи Террі Пратчетта, Мілана Кундери, Кадзуо Ішіґуро, Кетіля Бйорнстада.
 
2020-й був у нас роком важливих романів. Насамперед маю на увазі довгоочікуваний роман Софії Андрухович «Амадока». Дуже сильний, складний за структурою, архіважливий історичний роман про наші задавнені травми, який багатьох тригерить і б’є всі знані нам стереотипи про те, що в жодному разі не розважальна, товстезна книга без картинок не продається. Успіх роману є свідченням і високого освітнього рівня його читачів, і доброго результату від промоції. А ще ми дуже чекали на вихід «Хроніки одного голодування. 4 з половиною кроки» Олега Сенцова і на книжку Станіслава Асєєва «"Світлий шлях": Історія одного концтабору» про одну з найжахливіших сучасних в’язниць Донецька. 
 
 
Це був рік товстих романів – всі вони мали успіх і у продажу, і у читацьких відгуках. Тобто, з одного боку, карантин став якраз часом для лонґрідів, з іншого боку – на карантині цілком інакше зазвучала промоція засобами інтернету. Наш відділ маркетингу і піару миттєво перелаштувався на комунікацію з авторами і читачам в інтернеті, придумав нові рубрики, які в результаті дали вражаючий результат. Скажімо, рубрика «Запитай у автора» викликала жваве зацікавлення глядачів, які надсилали українським та іноземним авторам свої запитання, і мала загальне охоплення аудиторії понад мільйон вісімдесят тисяч і більше 170 тисяч переглядів. Це не дивно, бо в цих відео можна було побачити таких зірок як Ден Аріелі, приїзд якого в Україну був би майже неможливим і який погодився виділити свій час та записати чудовий ролик з відповідями саме для українських читачів. Ще більше охоплення аудиторії – майже мільйон двісті тисяч – отримала «Вікторина Старого Лева», яку провели 48 разів. І я вдячна долі за всі онлайн-модерації та живі презентації, які все-таки були можливими цього року. 
 
Ми зробили на 30 книжок менше, ніж запланували. Але ці 96 книг 2020-го року – це був наш вибір, наша цінна витяжка найкращого, що ми могли запропонувати наших читачам, які разом із нами переживали і далі переживають такі травматичні непрості часи. І за складністю підготовки деяких видань, особливо книг з програмування для дітей, це був непростий рік. Я невимовно вдячна нашим авторам, які самовіддано включилися у спілкування з читачами, розуміючи, як важливо в цьому спільному човні підтримувати одне одного, заспокоювати і засвічувати надію. Я щаслива, що на карантині я мала купу нових прекрасних романів – від Софії Андрухович, Доржа Бату, Петра Яценка, а пізніше від Ілларіона Павлюка, неймовірної сили книги від Олега Сенцова і Станіслава Асєєва, захопливу репортажистику від Вітольда Шабловського і Наталки Гуменюк, чудову поезію від Анни Малігон та Ірини Шувалової. Що в мого сина було чимало гарнезних книжок українських та іноземних авторів – про суперкрутого інспектора Дила, про пташку Ківі, собачку Жуку і про Привида, який не хотів засинати. А ще скільки книжок, до яких треба доростати! Чудово, що світ побачила новинка Богдана Коломійчука «Експрес до Галіції», роман «Другу також варто придбати» Олега Сенцова, збірка «Три лини для Марії» Сергія Осоки і «Я бачив його живим, мертвим і знову живим» Валерія Пузіка. Що втілилися в життя партнерські проєкти «Мости замість стін» і «Кримський інжир. Демірджі». Вийшли друком довгоочікувана новинка від творчої майстерні «Аґрафка» «Куди і звідки», «Містельфи» Галини Вдовиченко, «Великий космічний апчих» Слави Світової, «Моя подруга з темної матерії» Кирила Безкоровайного, «Муха, дзвоник і Різдво» Віки Мізюк та інші.
 
Завершували рік плануванням наступного – зі значним збільшенням обсягу новинок. Однак цей рік пандемії показав, що плани інколи доводиться миттєво коригувати.
 
 
Цього року майже не було великих виставок офлайн – ні в Україні, ні за кордоном. І, окрім того, що видавці втратили суттєвий майданчик для прямих продажів, ми ще й втратили те, чого не виміряти ні в цифрах, ні в грошах. Ми втратили можливість багатьох людей побачити і просто обійняти, зібрати великі зали для зустрічей, емоційний градус яких жодна онлайн-трансляція передати не в змозі. При цьому нам таки вдалося організувати дві дуже масштабні подій на відкритому повітрі – презентації книг Олега Сенцова у Львові та Києві з відвідуваністю понад 100 людей кожна. Натомість, інтернет-можливості дали нам величезний приріст аудиторії.
 
Наш відділ авторських прав не поїхав на жодну закордонну виставку, але, попри це потужно працював в онлайні і показав чудовий результат – це був рік найбільших надходжень від нових контрактів. І, мабуть, найбільше з нашого боку придбаних прав на закордонні видання. Відбулося розширення нових каналів – продаж аудіоправ та цифрових прав. А ще ми несподівано отримали чималу підтримку від отриманих роялті, коли уряд Чилі надрукував для шкіл 92 892 копії брошури за мотивами книги Романи Романишин та Андрія Лесіва «Голосно, тихо, пошепки». Ми засвідчуємо свою вдячність і повагу Українському інституту книжки і за суттєву державну підтримку у програмі Translate-Ukraine, і за програму підтримки видавців. Приємно, що в нас і далі міцна співпраця з іноземними інституціями, які підтримують переклад українською з їхніх мов. Цього року в нас нарешті була перемога в грантовому конкурсі «Креативна Європа».
 

Я пишаюся нашою командою і дуже вдячна кожному/кожній за цей неймовірний рік особистих досягнень та самовідданої праці.
 
У цьому кейсі на тему «Як нам було пройти рік з пандемією і локдауном» найважливішою ланкою власне є люди, ефективні, креативні професіонали, які на ділі мали змогу апробувати кризовий менеджмент, від швидкості прийняття рішень яких усе залежало. 
 
Звичайно, потрібно було переформатування стратегії і тактики та просто проробити тонни виснажливої праці. Робота на дистанційці зовсім не виявилася чимось на зразок вимушеної відпустки. Навпаки, завдань стало значно-значно більше. Працювали всі відділи – редакція, маркетинг і промоція, права, продаж і логістика. 
 
Навчилися відшліфовувати процеси. Змінювали робочий графік. Опановували нові види робіт, нові компетенції. Реагували на пікові навантаження. Шукали і знаходили нові канали збуту, регулювали роботу складів, книгарень. 
 
Навіть коли всі працівники книгарень пішли на карантин і не мали можливості дистанційно працювати, вони таки працювали – зробили понад сотню обговорень книжок онлайн. А після повернення у книгарні цей досвід дав неймовірну включеність у клієнта і показав найкращий результат продажу у передріздвяний період. У результаті ніхто не втратив роботу. А видавництво дивиться у майбутнє з міцною вірою в те, що все подолаємо.
 
Ми не можемо знати, що чекає попереду нас, нашу країну, увесь світ. Можемо тільки вірити, що там, попереду, все ще багато світла. Ніхто ж не скасовував різдвяних див. Тож нехай вони приходять у кожний дім і дають нам надію, віру і любов! 
 
Вам може бути цікаво
Книга Миколи Рябчука «Лексикон націоналіста та інші есеї» вже у книгарнях!
Я люблю йогу!
Улюсан Рукіє
Берк Езґі
Фенюк Анастасія
Полоз Єлизавета
stary_lev Стежити
дописів читачів