0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
«Прощавай, зброє»: новий образ культового роману
Український переклад культового роману про Першу світову війну Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» вже вийшов друком у «Видавництві Старого Лева». Один із найвизначніших романів ХХ століття побачив світ у перекладі Віктора Морозова, а Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка») для українського видання винайшли новий візуальний образ.
 
Захоплива оповідь американського письменника, яка побачила світ 1929 року, висвітлює жорстокі реалії війни. У ній знаменитий гемінґвеївський телеграфний стиль переплітається з вкрапленнями потоку свідомості, а від того емоції твору сприймаються особливо гостро. Книжка частково автобіографічна. Гемінґвей, як і головний герой роману Фредерік Генрі, воював на італійському фронті та лежав у госпіталі в Мілані. Історія кохання із медсестрою Кетрін Барклі, про яку розповідає автор у книжці, також є реальною.
 
Фото – The Ukrainians
 
Фото - The Ukrainians
За словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, цю книжку вони прагнули зробити візуально схожою на антивоєнні плакати: лаконічною, виразною, поза часом і без прив’язки до жодної з епох. «У передмові до роману Гемінґвей декларує, що цей твір є антивоєнним. Хоча сюжетно роман про Першу світову війну, проте відчуття таке, ніби він про теперішню, нашу війну, – розповідають Романа і Андрій. – Уся візуальна концепція побудована на важливій цитаті з твору: "Світ ламає всіх, і багато хто стає після цього ще міцнішим на зламах...". Саме цей "злам" ми підкреслили в ілюстраціях – злам книжки, межа сторінок є межею двох світів, деформує речі, як це робить війна з людськими життями».
 
До теми: купити книжку «Прощавай, зброє»
У тексті є дуже багато води, поту, дощу, вогкості, тож саме звідси, за словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, у зображеннях багато розтікання і деструкції. Рукав військової форми на обкладинці роману «Прощавай, зброє» перетворюється у чорну траурну стрічку. «На перший погляд, тут цього розтікання і руйнування не видно, однак вони ховаються під суперобкладинкою і відкривають лише тоді, як її зняти», – пояснюють митці.
 
 
 
Працюючи над книжкою Гемінґвея, перекладач Віктор Морозов згадував епізод із 1987 року, коли він летів із гуртом «Смерічка» до Афганістану, де була війна: «Один бундючний генерал перед відльотом проводив нам інструктаж і казав, щоб у жодному разі ми не співали там сумних пісень, а лише бадьорих і радісних “для підняття духу воїнів”. Коли ми вже опинилися на місці, хлопці почали розповідати болючі історії про загибель друзів, безглуздість війни й почали співати пісні про все це, написані ними самими, просити, щоб саме ці пісні я згодом виконав на своєму концерті». Тоді, як каже Морозов, він зрозумів, що для тих, хто пройшов криваву м’ясорубку війни, псевдобадьоре «підняття духу» викликає тільки відторгнення. Таким людям, на думку перекладача, треба чути правду, хоч би якою гіркою вона була.
 
Фото – The Ukrainians
 
Фото - The Ukrainians 
«Прощавай, зброє» – далеко негероїчний і гіркий роман про Першу світову війну. За словами перекладача, це сповідь дезертира, для якого війна стала чужою й незрозумілою. Болісні питання з війни сторічної давності актуальні й досі, особливо коли наша країна веде війну з підступним ворогом, переконаний Віктор Морозов: «Ці питання ще довго нас мучитимуть, бо і зараз на війні гинуть молоді хлопці і, як і сто років тому (про що написав у передмові до роману Гемінґвей) знаходяться покидьки, які наживаються на війні».
 
Як розповідає кураторка проекту перекладів Ернеста Гемінґвея Ольга Ренн, роман «Прощавай, зброє» – це досить проста та водночас дуже щемка й глибока історія буття людини у часі війни. Автор по-особливому показує мотив дружби та побратимства, а історія кохання є однією з найвідоміших у літературі. «Звичайно, що в романі сильно звучать теми безглуздості війни, втраченого покоління, як і практично в усіх творах Гемінґвея», – додає кураторка.
 
 
На фото - Майкл Катакіс 
Письменник, гемінґвеєзнавець та розпорядник літературного спадку Ернеста Гемінґвея Майкл Катакіс, який під час 25 Book Forum презентуватиме книгу «Ернест Гемінґвей. Артефакти з життя» називає дизайн оновленого видання «Прощавай, зброє» приголомшивим, дивовижним, креативним і неочікуваним. «Ці ілюстрації співають. Моя улюблена – це та, що на обкладинці. Це чорне тороччя на одязі виглядає неповторно», – каже письменник.
 
 
Ернест Гемінґвей – автор книжок «Старий і море», «Фієста», «По кому подзвін», «Прощавай, зброє!», «Свято, яке завжди з тобою» тощо. Письменник народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в штаті Іллінойс (США). Писати почав, будучи ще підлітком. Гемінґвей обожнював спорт, займався футболом і боксом, однак після закінчення школи, почав працювати репортером в газету Канзас-Сіті. Згодом брав участь у Першій світовій війні, де був поранений. Працював журналістом у різних газетах, а військова тематика була однією з найулюбленіших у творчості Гемінґвея. Він багато мандрував, зокрема Африкою, певний час жив у Франції, Іспанії, Кубі. За повість «Старий і море» («The Old Man and The Sea», 1952) письменник отримав Пулітцерівську премію, а 1954  року – Нобелівську премію з літератури. В останні роки життя Гемінґвей мав тяжку депресію і розлади психіки. У 1961 році письменник покінчив життя самогубством.
 
Вам може бути цікаво
Дві книжки Старого Лева отримали відзнаки Book Forum Best Book Award
«#НАШІ» – книжка про українців, якими захоплюється світ
Старий Лев на 25 Book Forum. Фото
Ірина Магдиш: «Головне завдання батьків і цієї книжки – показати, що в музеї може бути цікаво»
Навіщо створювати світ: 10 цитат із нового роману Мирослава Лаюка
Олів’є Бурдо: «”Чекаючи на Боджанґлза” — роман про втечу від гнітючої реальності»
stary_lev Стежити
1404 дописів 28491 читачів