Stary Lev Logo

Презентували «Бойню номер п’ять»
Ввечері 13 вересня у театрі «Воскресіння» «Видавництво Старого Лева» презентувало перший повний україномовний варіант роману Курта Воннеґута «Бойня номер п'ять». Подія відбулась у рамках ХХІ Форуму видавців.
 
«У різні часи слово приходило до українського читача не через українську мову, - зазначає модератор заходу, журналіст та телеведучий Юрій Макаров. - Врешті, ті переклади, які були, публікувалися у журналі «Всесвіт». Власне проект «Вавилонська бібліотека» реанімує ці тексти. І друге – сам Воннеґут. Попри повагу до письменника, як на мене, Україна потребує більш прямолінійного ставлення до війни».
 
Роман «Бойня номер п’ять» вийшов у рамках проекту «Вавилонська бібліотека». Куратор Роман Малиновський розповів, що робота над проектом почалася рік тому, ще до трагічних подій у країні. «Тоді дивувалися, якою абсурдною є війна у баченні Воннеґута, - згадує Малиновський. - І хоча автор не вірив у користь антивоєнних книг, я все ж сподіваюся, що ця книжка працюватиме на користь суспільства».
 
Окремим питанням розглядалася цінність перекладу роману Курта Воннеґута. «Ми не можемо говорити, що це перше видання, - зазначає Малиновський. - У 1976 році було перекладено 2/3 тексту, але базувався переклад на російському варіанті й був сильно виправлений редактором. А це видання – справді перший повний український переклад твору».
 
Художниця Ольга Марусин працювала над ілюстраціями близько року. «Спершу я прочитала текст в оригіналі, потім прочитала ще раз, - розповідає художниця. - Зрозуміла, що не варто взагалі ілюструвати роман, щоб не зіпсувати текст і не додати нічого зайвого. Врешті, коли таки почала роботу, я вибирала окремі цитати і на основі них створювала візуальні чорно-білі образи, потім поєднувала їх у композиції».
 
 
Розповіли і про Фундацію Короля Юрія, назва якої теж фігурує у виданні. За словами Романа Малиновського, всі контракти на авторські права оформлюються на основі Фундації, тобто їм належить усе. Але оскільки Фундація не має досвіду видання книг, то виникла потреба звернутися до видавництва. «Чому до «Видавництва Старого Лева»? Бо вони найкращі», - наголошує Роман.
 
А чому видавництво взялося за такий проект, розповіла заступник головного редактора «ВСЛ» Катерина Міхаліцина: «Свою роль зіграла актуальність. Книжка до нас прийшла, коли вже почались трагічні подій в країні. Друга річ – це можливість проговорювати неймовірно важливі речі, наприклад, перекладацькі. По-третє, це дуже хороший привід для розмови вдома. Говорити про війну потрібно, особливо з дітьми. З маленькими говорити на основі книги не будеш, але зі старшими дітьми можливість спільного прочитання – найкращий варіант ввести дитину у курс подій та захистити одночасно».
 
А наостанок дали відповідь на питання, чому ж все-таки «Бойня…», а не «Бійня…». Виявляється, таку назву обрав перекладач Володимир Діброва, наголосивши, що слово «бойня» має значення місця, де вбивають тварин, і масового винищення людей; у той час «бійня» визначає лише друге поняття.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage