Презентація «Мами по скайпу» у Книгарні «Є»
Лише кілька днів тому «Видавництво Старого Лева» презентувало книжку «Мама по скайпу» у Німеччині на Лейпцизькому книжковому ярмарку, де було вражене увагою німецьких читачів та ЗМІ до цього видання. А вчора, 20 березня, у Книгарні «Є» відбулася львівська презентація збірки. Авторка ідеї книжки і її упорядник Мар’яна Савка та письменниці Маріанна Кіяновська, Наталка Сняданко та Галина Крук розповіли, як писалася і перекладалася німецькою «Мама по скайпу», поділилися власним досвідом спілкування з близькими на відстані та обговорили разом із читачами гостру і болісну для суспільства проблему трудового мігранства, заручниками якої стають діти і їхні батьки.
Мар’яна Савка:
«Ця книжка - про розрив у стосунках, комунікації, спілкуванні між дітьми і дорослими. Ідея «Мами по скайпу» виникла торік на Ляйпцизькому книжковому ярмарку, і одразу зацікавила німецьких видавців та перекладачів. Стався унікальний випадок – одночасно вийшли два видання: українське і німецьке. А підштовхнув мене до цієї теми випадок: була членом журі одного з літературних конкурсів і читала твори дітей, які опинилися в ситуації, коли їхні мам чи тати виїхали за кордон на заробітки. Мабуть, ніхто не зможе так проникливо і щиро описати всю трагічність цих життєвих історій, як роблять це діти…»
Маріанна Кіяновська:
«Маму по скайпу» писали одинадцять різних людей з різним досвідом. У мене є свій досвід: обоє моїх батьків жили за кордоном, я виростала з бабусею, а згодом, коли вже сама була мамою, то дві їздила на тривалі стипендії за кордоном, і вже моя дитина мала маму по скайпу. На собі відчула всю трагічність ситуації, коли батьки і діти - розділені кордонами, коли немає можливості відчути близьку тобі людину, а є лише листи, уривки фраз, нетривалі розмови скайпом. Ця книжка – це живі голоси жінок і дітей, які розповідають свої історії. Адже оповідання написані і від імені батьків, і від імені дітей. І я, коли вже перечитувала текст, який написала, в якийсь момент зрозуміла, що описала у ньому не вигаданого хлопчика і його переживання, а себе саму.
Наталка Сняданко:
«Для мене ця книга – подарунок долі. Коли мені запропонували стати учасницею цього проекту, я вже працювала над романом, уривок якого є у антології. Цей роман почався зі спілкування по скайпу. Коли перебувала на стипендії за кордоном, зі мною була то одна, то інша дитина, які між собою спілкувалися по скайпу. Їм це дуже добре вдавалося, вони уроки разом дивилися і навіть мультики разом через скап дивилися. І в який вечір мене покликала молодша донька і каже: «Цей Нестор мене нервує, вимкни його!»… Так ідея народилася в мені. А потім я зустріла в потязі жіночку, яка була вчителькою музики, але втратила роботу і поїхала в Грецію на заробітки. Її історія підштовхнула мене до написання».
Галина Крук:
«Мені здавалося, що проблема спілкування дітей та батьків по скайпу тісно пов’язана саме з українською ситуацією. Та в Німеччині, спостерігаючи за зацікавленям тамтешніх читачів, зрозуміла, що ця проблема для німців не менш болісна. Часто люди, які їдуть працювати за кордон, багато чим жертвують, але не одразу усвідомлюють, що саме втрачають. Діти за той час, коли їхні батьки працюють за кордоном, виростають. Їхнє спілкування з батьками може перерватися на глибшому рівні, і між ними залишаться лише зовнішні стосунки, обмін матеріальних цінностей. Ми, на жаль, майже не говоримо про це. Тож ця книжка стала чи не першою ластівкою у спробі вирішити цю проблему, озвучити її».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно