Друзі, ділимося з вами неймовірною новиною! Allan Lane, підрозділ британського видавництва Penguin Books, що спеціалізується на серйозній нонфікшн-літературі, придбав права на книжку українського письменника Олександра Михеда «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»! Видання побачить світ у червні 2024 року під назвою «Language of War». Вітаємо автора і  всю світову спільноту, яка матиме змогу познайомитися з таким важливим для України текстом!

Олександр Михед прокоментував: «Для мене велика честь бути частиною дивовижного кола авторів Allan Lane, яких я вважаю своїми вчителями в нонфікшн-літературі. Це можливість розповісти нашу історію, поділитися нашою любов’ю, пам’яттю, горем і гнівом, які зрозумілі різними мовами та попри кордони. З вічною пам’яттю про загиблих і з глибокою вдячністю тим, хто щодня боронить Україну».

«Я була вражена рукописом Олександра, і, щойно закінчила його, мені довелося поділитися ним з усіма. Його вправність і майстерність надзвичайні. Я вірю, що це стане класикою», — розповідає Casiana Ionita, видавнича директорка у Penguin Press, що придбала права на «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» для видання у Великій Британії та країнах Співдружності в Емми Шеркліфф в агентстві Laxfield напередодні Франкфуртського книжкового ярмарку.

Більше про книжку:

Олександр Михед почав писати книжку «Позивний для Йова» у перший день широкомасштабного вторгнення, що трапилося на восьмому році російсько-­української війни. Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — ​болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — ​такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Україн­ці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — ​хто кожен із нас у цій війні?