«Політ золотої мушки» - це Книга Буття галичан»
На презентації книги Богдана Волошина «Політ золотої мушки» під час Форуму Видавців зібрався повнісінький зал Кінопалацу «Копернік»! Це вже четвертий аншлаг, що незмінно супроводжує зустрічі письменника з читачами. Щасливчики, що вмістилися у залу Кінопалацу не лише мали змогу переглянути повну версію однойменної кінокомедії, знятої за книгою українським режисером Іваном Кравчишиним, а й змогли поспілкуватися з актором, що зіграв головного героя стрічки - Олегом Цьоною. Модерувала зустріч письменниця Оксана Думанська.
«Книга «Політ золотої мушки» написана в стилі, властивому галицькому письму 30х-40х років. Це майстерно змальовані короткі сюжети, свого роду Книга Буття галичан, - говорила Оксана Думанська. - Книга прекрасна тим, що з одного боку, вона весела й дотепна, а з іншого - тут «з журбою радість обнялась». Є сюжети, з яких ви будете реготати від душі, а є такі, що візьмуть за серце. Їх треба читати «невеличкими ковтками», смакувати, як... добірну самогонку. Не знаю, чи впізнаєте ви персонажів, що згадані тут під чужими, а інколи й під своїми іменами, але однозначно відчуєте їх рідними для себе».
На думку письменниці, у сучасній літературі відчувається криза веселої мудрості. Пані Оксана зауважила, що «Політ золотої мушки» рятує від кризи в гумористичному жанрі - автор, мабуть, увібрав смішинку з молоком матері. «Аякже, - погодився Богдан Волошин, - пив і сміявся».
На численні компліменти письменник реагував у своєму стилі: «Ви мене так хвалите, - відповідав пан Богдан, - що аж нога починає мені бронзовіти - перетворююся на пам'ятник. На класика літератури не претендую, бо й книжки я не писав - вона сама назбиралася. Це історії з життя мого краю і моїх рідних (так багато родини описав у цих оповіданнях, ви б знали!). Я щойно повернувся з презентацій у Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі і щоразу дуже тішився, коли бачив, що так багато людей хочуть бачити на екрані своїх акторів й читати про своє, вловлюють жарти з півслова, з гумором сприймають десь іронію, десь критику. Бо так багато навколо нас біди, суму і розпачу, що треба нам задля профілактики трохи із себе лаха дерти і трохи з інших».
Богдан Волошин зауважив, що найкраще оцю концепцію українського буття – «сміху крізь сльози» - відображає фільм Івана Кравчишина «Політ золотої мушки», який суттєво збагатив і галицькою говіркою, і блискучою грою актор Театру ім. Леся Курбаса Олег Цьона.
«Книжку Богдана я пізнав вже у вигляді кіносценарію, - каже пан Олег, - І коли я його прочитав, то відчув, що мене «обікрали». Це ж те, що я хотів сказати, і раптом усе це замість мене хтось зробив! Друга хвиля відчуттів від «Польоту золотої мушки»: як же добре, що є люди, які відчувають це дивовижне життя так само, як і я. Богдан описав, а відтак матеріалізував дух середовища, в якому я виріс. В історії, що лягла в сюжет фільму, описана сільська глибинка. І якщо хтось із корінних містян мені скаже, що такого не може бути - о, я знайду приклади, щоб заперечити. Життя цього села настільки трагічне, наскільки й кумедне - це така маленька модель світу, окремий мікрокосмос».
Актор зіграв роль покинутого батька двох дітей, що розчарувався у жіночій натурі і зачарувався в оковитій. Просвітління у героя фільму настає тільки тоді, коли раптово вмирає «дзідзьо» і з'являється шанс переписати на себе його хату. Проте герой Олега Цьони ще не в курсі, який багатоповерховий бюрократичний механізм йому доведеться зламати. І в цьому, власне, полягає найбільший комізм «історії з мертвим дзідзьом». А скільки ще таких історій ховає у собі «Політ золотої мушки»! Їх не злічити, тож починати читати варто просто зараз :)
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно