Поетична бесіда з Павлом Коробчуком
Чи достатньо написати кілька віршів, щоб називатися поетом? Якщо ж ні, то де той кордон, за яким те, що ти робиш, з придихом називають поезією, а тебе – поетом? Чи пролягає він за вмінням нанизувати слова й задавати ритми, довершено жонглювати метафорами й епітетами або писати так, щоб чіпляти за живе, збурювати почуття й діставати на поверхню щемливі спогади, робити невагоме вагомим, а може, за вмінням відчувати порухи свого часу, бути зі своїм словом тут і сьогодні, на варті правди й справедливості?.. Скільки в поетах від таланту, а скільки – від наполегливої праці і кропіткого відточування своєї зброї – слова? Питання, відповіді на які такі цікаві і такі різні.
Наш наступний співрозмовник – журналіст, музикант, поет-двотисячник, автор кількох поетичних збірок, у тому числі - «Хвої», що нещодавно вийшла у ВСЛ, книг «Священна книга гоповідань» (2014) та «Море для шульги» (2012), лауреат численних літературних конкурсів, серед яких премія «Смолоскип» (2004), «Молоде вино» (2005), «Привітання життя» (2009), переможець понад десяти літературних слемів – Павло Коробчук. Коли про поезію говорять як про басейн з водою чи лялечку, з якої народжується метелик, стає зрозуміло, що поет – це той, хто бачить більше, глибше, тонше. Переконайтеся у цьому самі.
Якби ви не стали письменником, то...
Я би був сомельє і працював би в ресторані спального району Луцька.
Поезія – натхнення чи робота?
Поезія – це стан, середовище. Можна порівняти її з басейном. Басейн з водою – це трошки інша гравітація, інша вологість, інші рухи, ніж поруч – поза басейном. І поезія так само – знаходиться поруч з нормальним простором. Нам подобається плавати, пірнати у водичці.
Поезія – це просто інша площина, ніж натхнення чи робота. Басейн – це натхнення чи робота? Залежно від ситуації, але це точно інший баланс існування, мислення.
Ви пишете тому, що…
Раніше я хотів знайти межі мови, деконструювати слова, знайти мінімальну складову, розтерти букви в порошок, покинути завалений мовою горизонт – усі ці штампи, банальності, мова-як-інструмент. Хотілося розтерзати мову.
Тепер я хочу скласти слова так, щоб можна було поглянути на речі під іншим кутом. Тобто всередині однієї мови є багато інших мов – і робота з мовою – це робота з іншими кутами зору на речі. Письменники – це дизайнери мови, і дизайн може бути дуже функціональним, може бути безсенсовим, може бути мінімалістичним.
Залежно від того, в якому ми одязі ходимо, ми трохи змінюємо свої рухи. У костюмі рухаємося вишуканіше, а у спортивному одязі – рухливіше. Так само і мова – залежно від того, які ми книжки читаємо, як і що кажемо, змінюються і наші рухи, і наша свідомість, на кілька процентів.
Звідки народжуються слова?
Слова приходять у дитинстві, з роками ми їх просто переосмислюємо, вони обростають сенсами, як лялечки шовкопряда. А поезія – це коли з лялечки народжується метелик.
Чи вірите в те, що слова лікують?
Слова – лікують. Вони змінюють настрої, психологію, емоції. Іноді на нас впливає гіпноз, психосоматика – це сила. Не від усього слова здатні лікувати, але медикаментозні властивості слів – очевидні.
Кого б назвали своїми «поетичними вчителями»?
Ігор Римарук, Емма Андієвська, Йосип Бродський, Пауль Целан, Георг Тракль.
Чи є щось, на що здатна поезія, але не спроможна проза?
Поезія здатна зворушити серце сумної дівчини під ранок на пішохідному мості на самоті. Проза зможе? Не думаю, хоча це питання смаку.
Три книжки, якими можете себе охарактеризувати.
«Степовий вовк» Германа Гессе, «Кохання під час холери» Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Третя книжка – це ще сотні книжок.
Для багатьох людей творчих професій особливе значення має їхній робочий простір, який чимало може розказати про свого господаря. Опишіть ваше робоче місце.
Я люблю писати у теплій ванні. Також на балконі.
Але виходило писати і в метро, і в горах, і просто посеред вулиці.
Зазвичай читач ототожнює ліричного героя і автора. Наскільки багато у ваших віршах вас самих?
Мені здається, що мене справді багато у моїх віршах. Але й у чужих віршах мене не менше :)
Три поради, які б дали поету-початківцю.
Пишіть, читайте, говоріть – із захопленням і оцінюванням. Це три ключові процеси для письменника.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно