"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Подорож у «Чаргород»
13 вересня театр ім. Леся Курбаса разом зі своїми гостями занурився в атмосферу дитинності, світла та неосяжності часу. Там відбулась театралізована презентація збірки поезій Богдана Ігоря Антонича «Чаргород» від «Видавництва Старого Лева». На зустріч із «Дітваком із сонцем у кишені» вийшли Ніна Бічуя, Юрій Макаров, Мар’яна Савка, Олег Стефан, Олена Галета, Олег Рибчинській та багато інших.
 
- Дитина приходить у світ, і без неї він не існує. Вона питає й вибирає різні наймення. Вона оповідає і проживає історії на різні лади. Дитина мандрує й опиняється вдома. Вона творить світ, пізнаючи себе. Вона радіє, і чудо стається.
 
Такими словами розпочала вечір заступник головного редактора видавництва Катерина Міхаліцина. Їй акомпанували музиканти гурту «Колискові для гобоя». Чарівним звучанням бандури, гітари, гобоя та перкусій музиканти відкрили глядачам двері у «Чаргород».
 
- Щойно згасло світло – я повернулася у післявоєнний Львів, у Львів мого дитинства, - говорила письменниця та перекладач Ніна Бічуя. - Було темно на вулиці, де жила я і жив, як виявилось пізніше, Богдан Ігор Антонич. Кожного вечора вулицею йшов чоловік з тростиною, яка світилася на одному кінці, й засвічував газові ліхтарі. Через деякий час цією ж вулицею йшли полонені німці, їхали танки, і було страшно. Але завжди залишався костел, в якому світилися кольорові скельця, призначення яких я не знала. Тоді там були склади. І досі світиться звідти світло дитинства. Іноді мені цікаво, що б сказала та маленька дівчинка тій мені, яка є зараз… Гарно, коли те високе з дитинства залишається в тобі назавжди. Мабуть, в Антонича воно залишалось…
 
Надихаючись віршами поета про своє дитинство розповідали Остап Сливинський, Юрій Макаров, Олег Рибчинський, Олена Галета, Данило Ільницький. Чарівну атмосферу у залі підтримували криштальні голоси вокалісток з Народного дівочого хору «Ліра».
 
- Чергове відкриття постаті і літературної постаті Антонича - додаткове відкриття і нашої країни, ділився письменник та журналіст Юрій Макаров. - Україна креативно-авангардна в своїх потенціях, і щоб в це вірити, постійно потрібно відчувати точки опори. І я відчуваю опору, коли знов зустрічаюсь з цим поетом. Читаючи Антонича, неможливо не думати, що моя країна - велика країна. Я сподіваюсь, що не один я так відчуваю, доторкнувшись до цих текстів.
 
Головними діючими особами вечора були, звичайно, поезія Богдана-Ігоря Антонича та картини Олега Рибчинського, які увійшли до збірки «Чаргород» від «Видавництва Старого Лева». Вірші декламували «дітвак із сонцем у кишені» Антон Міхаліцин, Мар’яна Савка, Оксана Зьобро, Юлія Тунік-Чорна, Христина Лещук, Зоряна Рибчинська та провідний актор театру ім. Леся Курбаса Олег Стефан.
 
- У моєму дитинстві було багато книжок, і найбільшим задоволенням було їх рвати, - зізналась автор ідеї та упорядниця книги Олена Галета. - Час від часу я складала з тих відірваних, окремих сторінок нові книги. Антонич повернув мене у моє дитинство. Ми кілька років жили цією ідеєю, і в своїх пошуках доїхали до міста Сянока, де вчився Антонич. У тій школі вчився і мій дідусь, можливо, вони навіть бачили один одного. Колись дуже давно дід вчив мене розпізнавати сліди на снігу. Сніг давно розтанув, а сліди в дитинство залишаються… Про дитинство нагадали мені і картини Олега Рибчинсього. Я мрію, щоб кожен, хто читатиме цю збірку, повертався до своїх власних спогадів.
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage