Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Пливе човен, книжок повен!
Що може бути гірше, ніж багато дощу, - ще більше дощу. Або ж ціла повінь. На щастя, у Львові, хоч і дощить, але річки не розливаються, на човнах через вулиці пливти не треба, досить добротного дощовика і гумачків, щоб долати калюжі. Отож і до нас на Лемківську 15а, на мумі-трольську гостину приїхало-причалапало не мало, не багато – зо три сотні малюків. Хто з батьками, а хто і сам – кому недалеко було бігти.
 

У садочку під дощем бовваніла блакитна хатинка з червоним дахом, начинена дрібними предметами мумі-трольського побуду, самі мумі-тролі білими хмаринами пурхали поміж деревами і запрошували дітей зазирнути усередину хатинки, потанцювати під дощем, відвідати майстер-клас.
 
Я не знаю, що це було – напевно, магія чарівника, який нікому себе не показав, однак залишив свого капелюха, - бо ми, дорослі, раптом відчули, що все-таки ми діти, і розчинилися у цьому відчутті. Відтак, уже важко було зрозуміти, хто більше отримав задоволення, ми чи дітлахи, від усіх чарівних маніпуляцій зі створення різнобарвного мумі-тролячого суспільства. Творили з печеного тіста і солодких фарб, з пластиліну, блискіток, паперу, олівців, фломастерів, зі звуків дощу і шуму моря, з мандрівок уявними світами і просторами нашої країни. Так захопилися грою, що забули і про втому, і про набридливий дощ, і про тисняву.
 
Щоправда, не забули про конкурс і його переможців. Бо ж нам таких чудових робіт понадсилали з різних куточків України, що серце раділо. Нагороди отримали всі. Хоч, звичайно, були й визначені переможці найкращих робіт. Але ж кожна дитина доклала всіх своїх зусиль та емоцій і дуже вболівала за свого мумі-троля.
 
А діти в нас – це щось надзвичайне. От як би нам навчитися такої магії, щоб допомогти їм зберегти їхні дари і пронести зі собою в доросле життя – і їхню щирість, безпосередність, і радість, яка так миттєво спалахує в їхніх очах, і творчість, якою вони переповнені. Один хлопчик на нагородженні попросився читати вірша. Я вже приготувалася слухати щось дитяче, чотирирядкове. А тут він як став читати Шевченкове «Стоїть в селі Суботові» - так нас усіх і пригвіздив до підлоги, аж мурашки побігли по спині – така була сила та емоція в його дитячому голосі.
 
Ну і про човен. За ці два дні наш чудовий добротний книжковий човен наповнився більше ніж сотнею дуже добротних якісних дитячих книг від небайдужих дорослих і дітей, готових поділитися своїми книжковими скарбами з іншими дітьми, які їх дуже потребують. Але це ж іще небагато. Ми й надалі запрошуємо вас долучитися до цієї гарної ініціативи. Упродовж червня збираємо соціальну бібліотеку Мумі-троля. Отож не здивуйтеся, коли побачите наш човен десь на центральних площах – він уміє пливти навіть містом, у якому річку сховали під бруківкою. Бо то ж незвичайний човен, а чарівний. Щоразу на його борт піднімається все більше й більше цікавої літератури. І нехай собі пливе човен, книжок повен, до нових берегів!
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage